Велелюдним мітингом на площі Миру з покладанням вінків і квітів до Обеліска Слави, Вічного вогню, Пам’ятника визволителям у парку Перемоги щороку 26 жовтня жителі нашого міста урочисто відзначають радісну подію – визволення Мукачева від німецько-фашистських загарбників.
Цього дня у навчальних закладах та закладах культури міста проводяться виховні години та зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни.
Цього року виповнюється 70 років з того часу, коли останній гітлерівський солдат покинув українську землю – 28 жовтня 1944 року війська Четвертого Українського Фронту завершили визволення Закарпаття та всієї України від німецько-фашистських загарбників.
З нагоди вікопомної дати в житті нашого краю та рідного міста Мукачівська міська центральна бібліотека ім. О. Духновича підготувала цілий ряд творчих акцій: поетичну годину „Свято Визволення – свято надії”, книжково-ілюстративну виставку-спогад „Золота осінь Великої Перемоги”, виставку-пам’ять „70 років. Перемога в серцях поколінь”, виставку поезії „Осінь 44-го року запалила нам Вічний вогонь” тощо.
А 23 жовтня о 15 год. запрошуємо всіх на зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни „Пам’ять про все, і про всіх”.
Вашій увазі пропонуємо огляд окремих книг, представлених на книжково-ілюстративній виставці „Мукачево пам’ятає своїх визволителів”, у яких висвітлюються події 26 жовтня 1944 року.
„У жовтні 1944-го року, ведучи наступ на південних схилах Карпат, частини 18-ї армії та 17-го гвардійського стрілецького корпусу 4-го Українського фронту наблизилися до міста. З півночі, вздовж дороги Свалява-Мукачево, наступали частини 30-го стрілецького корпусу. 25 жовтня 1944-го року 351-ша стрілецька дивізія (командир корпусу І.Ф.Дударєв) разом із 15-ою штурмовою інженерно-саперною бригадою переслідували ворога цілу ніч, а на ранок, придушивши його вогневий опір та подолавши мінне поле і дротяні загородження на підступах до міських околиць, о 7-ій годині у взаємодії з 237-ю стрілецькою дивізією, яка діяла з боку Іршави, першими вступили в Мукачеве... Після визволення міста сотні молодих мукачівців – юнаків і дівчат – добровільно вступили в Червону Армію й 4-й Чехословацький армійський корпус, щоб зробити і свій вагомий внесок у розгром фашистських поневолювачів. В боротьбі проти фашизму в роки Другої світової війни загинуло понад 140 мукачівців”. Такі дані наводить „Книга пам’яті України” (Книга Пам’яті України. Закарпатська область : У 2-х т. Т.1. / Упоряд. М. М. Владимир, Н. І. Цомпель. – Ужгород: Карпати, 1995. – 664 с.)
У книзі „Закарпаття в роки війни” (Довганич, О. Д. Закарпаття в роки війни / О.Д. Довганич, З.А.Пашкуй, М.В.Троян. – Ужгород: Карпати, 1990. – 171 с.) читаємо: „Найбільш відзначились в боях за визволення Мукачева 351-ша стрілецька дивізія генерал-майора І. Ф. Дударєва і 237-ма стрілецька дивізія М. Г. Титенка. Одним з перших увірвалися в місто бійці 835-го стрілецького полку полковника І. І. Підопригори...”.
У 2-му томі „Нарисів історії Закарпаття” подано перелік військових частин, які відзначилися у боях за визволення міста над Латорицею і яким було присвоєно найменування „Мукачівських”.
„Вечером 26 октября Москва салютувала от имени Родины войскам 18-й армии и 17-го гвардейского стрелкового корпуса, овладевшим городом Мукачевом – важным узлом коммуникаций и опорным пунктом обороны противника у южных отрогов Карпат”, йдеться у книзі „Они освобождали Закарпатье” (Они освобождали Закарпатье. – Ужгород: Карпати, 1974. – 256 с.).
Історію грізної бойової машини – легендарної тридцять четвірки встановленої у скверику перед заводом „Мукачівприлад” розкриває путівник „Мукачево” (Бурма, Д. И. Мукачево : путеводитель / Д. И. Бурма, Л. М. Воинов А. Н. Горшков. – Ужгород: Карпати, 1972. – 64 с.).
А ось як описується зустріч місцевих жителів з воїнами визволителями у енциклопедичному виданні „Історія міст і сіл” (Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. Закарпатська область / Гол. редкол. В.І.Бєлоусов. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1969. – 788 с.): „Населення вийшло на вулиці міста і гаряче вітало Червону Армію. Відважних воїнів засипали квітами, широко відкривали перед ними ворота і двері хат – звали в гості...”.
У даній статті подається лише окремий перелік документів про вікопомний день в історії міста – 26 жовтня 1944 року. Для більш повного розкриття даної теми радимо звернутися до Зведеного краєзнавчого каталогу, який знаходиться у секторі краєзнавства міської книгозбірні, де за роздільником К63.362.2 (-2МУК) Мукачево в роки Другої світової війни (1939-1945рр.)., про цю історичну подію відображено описи книг, статей із збірників, публікацій в періодичних виданнях.
...І нехай кожна прочитана сторінка знов нагадає якою дорогою ціною прийшло у наш край визволення. Схилімо голови в глибокій скорботі, віддаючи данину шани і пам’яті всім тим, хто загинув в роки війни, хто після тяжких ран передчасно пішов з життя. Доземний уклін і перед нині живими ветеранами Великої Вітчизняної, які пронесли через лихоліття війни любов до Батьківщини.
Цього року виповнюється 70 років з того часу, коли останній гітлерівський солдат покинув українську землю – 28 жовтня 1944 року війська Четвертого Українського Фронту завершили визволення Закарпаття та всієї України від німецько-фашистських загарбників.
З нагоди вікопомної дати в житті нашого краю та рідного міста Мукачівська міська центральна бібліотека ім. О. Духновича підготувала цілий ряд творчих акцій: поетичну годину „Свято Визволення – свято надії”, книжково-ілюстративну виставку-спогад „Золота осінь Великої Перемоги”, виставку-пам’ять „70 років. Перемога в серцях поколінь”, виставку поезії „Осінь 44-го року запалила нам Вічний вогонь” тощо.
А 23 жовтня о 15 год. запрошуємо всіх на зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни „Пам’ять про все, і про всіх”.
Вашій увазі пропонуємо огляд окремих книг, представлених на книжково-ілюстративній виставці „Мукачево пам’ятає своїх визволителів”, у яких висвітлюються події 26 жовтня 1944 року.
„У жовтні 1944-го року, ведучи наступ на південних схилах Карпат, частини 18-ї армії та 17-го гвардійського стрілецького корпусу 4-го Українського фронту наблизилися до міста. З півночі, вздовж дороги Свалява-Мукачево, наступали частини 30-го стрілецького корпусу. 25 жовтня 1944-го року 351-ша стрілецька дивізія (командир корпусу І.Ф.Дударєв) разом із 15-ою штурмовою інженерно-саперною бригадою переслідували ворога цілу ніч, а на ранок, придушивши його вогневий опір та подолавши мінне поле і дротяні загородження на підступах до міських околиць, о 7-ій годині у взаємодії з 237-ю стрілецькою дивізією, яка діяла з боку Іршави, першими вступили в Мукачеве... Після визволення міста сотні молодих мукачівців – юнаків і дівчат – добровільно вступили в Червону Армію й 4-й Чехословацький армійський корпус, щоб зробити і свій вагомий внесок у розгром фашистських поневолювачів. В боротьбі проти фашизму в роки Другої світової війни загинуло понад 140 мукачівців”. Такі дані наводить „Книга пам’яті України” (Книга Пам’яті України. Закарпатська область : У 2-х т. Т.1. / Упоряд. М. М. Владимир, Н. І. Цомпель. – Ужгород: Карпати, 1995. – 664 с.)
У книзі „Закарпаття в роки війни” (Довганич, О. Д. Закарпаття в роки війни / О.Д. Довганич, З.А.Пашкуй, М.В.Троян. – Ужгород: Карпати, 1990. – 171 с.) читаємо: „Найбільш відзначились в боях за визволення Мукачева 351-ша стрілецька дивізія генерал-майора І. Ф. Дударєва і 237-ма стрілецька дивізія М. Г. Титенка. Одним з перших увірвалися в місто бійці 835-го стрілецького полку полковника І. І. Підопригори...”.
У 2-му томі „Нарисів історії Закарпаття” подано перелік військових частин, які відзначилися у боях за визволення міста над Латорицею і яким було присвоєно найменування „Мукачівських”.
„Вечером 26 октября Москва салютувала от имени Родины войскам 18-й армии и 17-го гвардейского стрелкового корпуса, овладевшим городом Мукачевом – важным узлом коммуникаций и опорным пунктом обороны противника у южных отрогов Карпат”, йдеться у книзі „Они освобождали Закарпатье” (Они освобождали Закарпатье. – Ужгород: Карпати, 1974. – 256 с.).
Історію грізної бойової машини – легендарної тридцять четвірки встановленої у скверику перед заводом „Мукачівприлад” розкриває путівник „Мукачево” (Бурма, Д. И. Мукачево : путеводитель / Д. И. Бурма, Л. М. Воинов А. Н. Горшков. – Ужгород: Карпати, 1972. – 64 с.).
А ось як описується зустріч місцевих жителів з воїнами визволителями у енциклопедичному виданні „Історія міст і сіл” (Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. Закарпатська область / Гол. редкол. В.І.Бєлоусов. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1969. – 788 с.): „Населення вийшло на вулиці міста і гаряче вітало Червону Армію. Відважних воїнів засипали квітами, широко відкривали перед ними ворота і двері хат – звали в гості...”.
У даній статті подається лише окремий перелік документів про вікопомний день в історії міста – 26 жовтня 1944 року. Для більш повного розкриття даної теми радимо звернутися до Зведеного краєзнавчого каталогу, який знаходиться у секторі краєзнавства міської книгозбірні, де за роздільником К63.362.2 (-2МУК) Мукачево в роки Другої світової війни (1939-1945рр.)., про цю історичну подію відображено описи книг, статей із збірників, публікацій в періодичних виданнях.
...І нехай кожна прочитана сторінка знов нагадає якою дорогою ціною прийшло у наш край визволення. Схилімо голови в глибокій скорботі, віддаючи данину шани і пам’яті всім тим, хто загинув в роки війни, хто після тяжких ран передчасно пішов з життя. Доземний уклін і перед нині живими ветеранами Великої Вітчизняної, які пронесли через лихоліття війни любов до Батьківщини.
Тетяна Туряниця, провідний бібліотекар відділу обслуговування Мукачівської центральної міської бібліотеки ім. О.Духновича
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.