«Чотири тижні як померла моя однокурсниця. Із студентської лави ми з нею дружили. Перед кончиною вона заповіла мені свою квартиру і оформила відповідні документи. У неї є двійко братів і сестра. Але підтримки від них не одержувала. Усі витрати на організацію поховання взяла на себе я.
Тож мене цікавить, чи мають право її родичі на частину нерухомого майна. Із якого часу я можу успадкувати спадок. І ще. Хто має платити комунальні послуги за шість місяців по смерті спадкодавниці?».
Оскільки в листі не вказано, що слід розуміти під словами: «...вона заповіла мені свою квартиру і оформила відповідні документи», можна передбачити, що мова йде про передачу прав власності на квартиру по цивільно-правовому договору, зокрема, по договору дарування. У цьому випадку розглянемо два можливі варіанти. Якщо право власності на квартиру читачці було передано по договору дарування, вона є власницею квартири з моменту державної реєстрації договору. У цьому випадку ніяких прав на житло з боку родичів пред'явлено бути не може.
Якщо автор листа призначена спадкоємцем по заповіту, спадкодавець, у відповідності з статтею 85 Цивільного кодексу України. має право скласти заповіт, у якому призначає своїми спадкоємцями одного або кількох осіб, у залежності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також без вказівки причин позбавити права на спадок будь-яку особу на спадкування з числа спадкоємців за законом. Виключенням є лише ті спадкоємці, які мають обов'язкову долю у спадкові, – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдовиця (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину долі, яка належала би кожному з них, коли б наслідували спадок за законом.
Тож, шановна читачко «Мукачівської Ратуші», якщо хтось із родичів вашої приятельки входить до вказаної категорії осіб, він має право успадкувати обов'язкову долю за законом. В іншому випадку, спадкоємцем є ви, дорога передплатнице, як особа, вказана в заповіті.
Для прийняття заповіту вам, як особі, яка не проживала постійно з спадкодавницею, необхідно подати заяву нотаріусу за місцем проживання спадкодавця. Зробити це слід на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця. Що стосується оплати комунальних послуг у цей період, – спадкоємець, приймаючи спадок, одержує не тільки права, але й зобов'язання спадкоємця, у тому числі й пов'язані з оплато. житлово-комунальних послуг. Аби не сплачувати комунальні послуги, у випадку, коли в квартирі відсутні лічильники, слід письмово звернутися в ЖРЕП, або до постачальників послуг (газове господарство, водоканал, район електромереж...) з проханням не нараховувати плату за вказаний період, додавши документи, які засвідчують, що з дати смерті і до успадкування в квартирі ніхто не проживає. Таке право передбачено статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Однак послуги по утриманню будинку, прибудинкової території і опалення (якщо воно не автономне) доведеться вам сплачувати.
Оскільки в листі не вказано, що слід розуміти під словами: «...вона заповіла мені свою квартиру і оформила відповідні документи», можна передбачити, що мова йде про передачу прав власності на квартиру по цивільно-правовому договору, зокрема, по договору дарування. У цьому випадку розглянемо два можливі варіанти. Якщо право власності на квартиру читачці було передано по договору дарування, вона є власницею квартири з моменту державної реєстрації договору. У цьому випадку ніяких прав на житло з боку родичів пред'явлено бути не може.
Якщо автор листа призначена спадкоємцем по заповіту, спадкодавець, у відповідності з статтею 85 Цивільного кодексу України. має право скласти заповіт, у якому призначає своїми спадкоємцями одного або кількох осіб, у залежності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також без вказівки причин позбавити права на спадок будь-яку особу на спадкування з числа спадкоємців за законом. Виключенням є лише ті спадкоємці, які мають обов'язкову долю у спадкові, – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдовиця (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину долі, яка належала би кожному з них, коли б наслідували спадок за законом.
Тож, шановна читачко «Мукачівської Ратуші», якщо хтось із родичів вашої приятельки входить до вказаної категорії осіб, він має право успадкувати обов'язкову долю за законом. В іншому випадку, спадкоємцем є ви, дорога передплатнице, як особа, вказана в заповіті.
Для прийняття заповіту вам, як особі, яка не проживала постійно з спадкодавницею, необхідно подати заяву нотаріусу за місцем проживання спадкодавця. Зробити це слід на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця. Що стосується оплати комунальних послуг у цей період, – спадкоємець, приймаючи спадок, одержує не тільки права, але й зобов'язання спадкоємця, у тому числі й пов'язані з оплато. житлово-комунальних послуг. Аби не сплачувати комунальні послуги, у випадку, коли в квартирі відсутні лічильники, слід письмово звернутися в ЖРЕП, або до постачальників послуг (газове господарство, водоканал, район електромереж...) з проханням не нараховувати плату за вказаний період, додавши документи, які засвідчують, що з дати смерті і до успадкування в квартирі ніхто не проживає. Таке право передбачено статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Однак послуги по утриманню будинку, прибудинкової території і опалення (якщо воно не автономне) доведеться вам сплачувати.
Ванда ОЛЕГАШ, державний нотаріус Мукачева
Настіпні новини:
- Що потрібно знати про державну реєстрацію розірвання шлюбу
- Як зареєструвати право власності на новозбудований або реконструйовани…
- Добровільне медичне страхування: стан та перспективи
Попередні новини:
- Про необхідність правильного оформлення документів для поїздки за корд…
- ЧИ НЕ ШКІДЛИВО ГРАТИСЯ З ТВАРИНАМИ?
- ЩОБ НЕ ЗІПСУВАТИ СВІТЛЕ СВЯТО!
