Кожна весна будить рясні спогади про прожите, пережите, добре, пам'ятне й не дуже. Відомий театральний режисер Костянтин Станіславський казав, що «Немає нашого сьогодні, а є постійний рух із вчора у завтра». Наше, здебільшого жіноче підприємство ТОВ «Мукачівська швейна фабрика», було створене в жовтні 1945 року.
Тогочасну артіль швачок назвали імені Надії Крупської. Спочатку майстрині, кожна окремо, виконували індивідуальні завдання по пошиву костюмів та демісезонних пальт. Перший директор підприємства Олена Лявинець світлу перспективу швейної фабрики бачила в колективному труді. Важко було у повоєнні роки роздобути матерію, нитки, знайти стабільного замовника певного виду продукції.
Та на початку січня 1946 року весь колектив, а це понад 120 робітниць, виконували одну виробничу програму – шили комплекти для новонароджених. А щоб наша продукція була гарнішою, урочистішою сорочечки й чепчики вишивали квітковим орнаментом. Жінки у нас працювали дуже милосердні. І коли голова жінради міста Єлизавета Левандовська звернулася до нашого колективу допомогти вихованцям дитячого будинку, то в позаурочний час із зекономлених матеріалів наші швачки виготовили для дітей-сиріт, чиї батьки загинули на фронті, 36 сорочок для хлопчиків, 10 рушників, 12 піжам для наймолодших вихованців, і стільки ж дівочих сорочок та один халат для виховательки. До речі, тоді колектив майстринь започаткував впровадження безвідходних технологій – із лоскутків матерії ми виготовляли м'які дитячі іграшки. Тож частину з них ми презентували вихованцям дитбудинку.
Звісно, що жінки не дуже полюбляють футбол. Але 30 серпня 1946 року на стадіоні був майже весь колектив. Того дня збірна команда Мукачева, у пошитій нами футбольній формі, приймала на своєму полі чемпіона Середньої Азії «Динамо» з Алма-Ати. Та гра закінчилася з рахунком 4:3 на користь гостей. Для швачок артілі ім.. Крупської вона була пам'ятною тим, що збірна міста над Латорицею мала не гіршу, а чи не найкращу на той час форму, бо й футболки були оздоблені вишивкою.
У нас повірили, нам почали доручати серйозні замовлення, зокрема, сценічні костюми для ансамблю пісні і танцю Закарпаття. Так у той час називався колектив Закарпатського народного хору. Мистецький колектив готувався тоді до екзамену на столичній сцені у Києві. І коли тоді майстри мистецтва постали перед києвлянами в гарному, національному, любовно вишитому дбайливими руками наших трудівниць одязі, зал зустрів їх бурхливими оплесками. Тоді Подячні листи двом нашим найкращим вишивальницям Ярині Балаж і Магдалині Сапці особисто підписав голова облвиконкому Іван Туряниця.
Оглядаючись на пройдений нашим працьовитим колективом шлях, бачу, що визнання й успіху ми досягали завдяки постійній турботі про технічне вдосконалення виробництва, освоєння передових технологій, шліфуванню високої якості роботи, розповсюдженню досвіду передовиків і новаторів виробництва на весь колектив. Тому у нашій мало не 67-річній трудовій біографії немало радісних, щасливих сторінок, коли творча напруга всього колективу одержувала визнання.
Дуже згодилися нам вміння працювати творчо, братися за будь–яке замовлення в дев'яності роки минулого століття, коли почали розпадатися підприємства, коли звідусіль почала давити економічна криза. Щоб врятувати колектив ми почали, і досить успішно, співробітничати з іноземними інвесторами. Але перш за все їм ми мали доказати, що вміємо працювати високоякісно, на рівні кращих європейських стандартів. Для інвесторів із Франції ми шили елегантні, легкі жіночі брюки, угорські замовники хвалили пошиті нашими трудівницями чоловічі пальта, костюми... Авіакомпанія з Будапешта замовила нам елегантну форму для стюардес. Не відмовилися ми й від пропозиції НАТівських вояк – пошили для військових касок кілька тисяч камуфляжних чохлів...
І вижили, пережили скруту, зберегли колектив. Завдячуємо за це, перш за все, Віктору Балозі, Василеві Петьовці, Золтану Ленд'єлу...Сьогодні маємо більш як 200 досвідчених, працьовитих, дуже обов'язкових майстринь. Уже не перший рік виконуємо замовлення німецьких інвесторів. Шиємо в основному жіночий асортимент: джемпери, блузки, спідниці, фуфайки... Роботу свою умовно поділяємо на два періоди – влітку шиємо зимовий одяг, взимку – літній. Зарубіжний замовник дуже вибагливий, вимагає постійного оновлення, освоєння нових і нових сучасних, модних виробів. Тому виконуємо замовлення за їх технічною документацією, з їх давальницької сировини, матеріалів... Дуже суворо дотримуємося строків виконання замовлення, про високу якість уже й не говорю, бо шиємо без нарікань. Торік успішно освоїли понад 270 нових моделей.
Люди вірять у краще майбутнє підприємства. Якщо на кінець року чисельність колективу складала 205 чоловік, то до Жіночого свята йдемо з колективом у 225 робітниць і невеликої групи інженерно-технічних працівників. Наш колектив в основному з майстринь Мукачева, але не мало й жительок з сіл району. Виробничий колектив у нас поділений на 5 бригад.
З попередньої своєї історії зберегли змагальність. І сьогодні найкращі успіхи демонструє колектив другої бригади очолюваний майстром Любою Граділь. Тут для молодих виробничниць за приклад служать ветерани – Марія Лигарь, Марія Кульбич, Тетяна Соколова, Оксана Семенюк, Інга Павлович, Любов Русин, Ганна Кабаштура...До пари їм і молоді майстрині – Олександра Баранець, Віталія Мацовка, Наталія Гопко, Олена Лукеча...
Буйноцвіт колективного таланту успішно підтримують ветерани нашого підприємства начальник економічного відділу й заробітної плати Марія Пермінова, начальник відділу кадрів Тамара Горєлова, голова комітету профспілки Світлана Софілканич... Десятиліттями наші виробничниці підтверджували істину, що там де працюється добре, де турбуються про робітників, і серце співає. Тому досі дружимо з піснею, запальним танцем, і посідаємо призові місця у спорті. В нашому активі, тільки за останні три роки, за спортивні досягнення двічі посідали перші місця і раз – друге.
Вітаю дорогих жінок ТОВ «Мукачівська швейна фабрика» зі святом весни, краси і ніжності – 8 Березня! Весна і тепле сонечко допомагають прогнати зимову сплячку, пробудитись і набрати сили всьому живому. Хіба не те саме робить жінка, дбаючи, щоб найгарнішими й найрозумнішими росли наші діти, щоб добре велося чоловікам, а батьки не зазнавали кривди й бідності під старість – одне слово, щоб міцніла родина, ритмічно працювало виробництво.
Жіночий фактор у моєму житті і, особливо, в доленосні його періоди, був не тільки відчутним, але й часто вирішальним. Не випадково, часто жінку порівнюють з чарівною квіткою. Бо квіти – то завжди краса. І ніяка подія не обходиться без них. Тим більше, коли йдеться про таке світле свято, як Міжнародний жіночий день. Воно для нашого жіночого колективу несе надію, вселяє віру, воскрешає любов, бо ж воно приходить разом із весною. А яка жінка не хоче бути привабливою, подобатися, бути коханою? Зі святом вас, наші любі трудівниці. Нехай у ваших закоханих у роботу й життя душах завжди буде красна весна.
Та на початку січня 1946 року весь колектив, а це понад 120 робітниць, виконували одну виробничу програму – шили комплекти для новонароджених. А щоб наша продукція була гарнішою, урочистішою сорочечки й чепчики вишивали квітковим орнаментом. Жінки у нас працювали дуже милосердні. І коли голова жінради міста Єлизавета Левандовська звернулася до нашого колективу допомогти вихованцям дитячого будинку, то в позаурочний час із зекономлених матеріалів наші швачки виготовили для дітей-сиріт, чиї батьки загинули на фронті, 36 сорочок для хлопчиків, 10 рушників, 12 піжам для наймолодших вихованців, і стільки ж дівочих сорочок та один халат для виховательки. До речі, тоді колектив майстринь започаткував впровадження безвідходних технологій – із лоскутків матерії ми виготовляли м'які дитячі іграшки. Тож частину з них ми презентували вихованцям дитбудинку.
Звісно, що жінки не дуже полюбляють футбол. Але 30 серпня 1946 року на стадіоні був майже весь колектив. Того дня збірна команда Мукачева, у пошитій нами футбольній формі, приймала на своєму полі чемпіона Середньої Азії «Динамо» з Алма-Ати. Та гра закінчилася з рахунком 4:3 на користь гостей. Для швачок артілі ім.. Крупської вона була пам'ятною тим, що збірна міста над Латорицею мала не гіршу, а чи не найкращу на той час форму, бо й футболки були оздоблені вишивкою.
У нас повірили, нам почали доручати серйозні замовлення, зокрема, сценічні костюми для ансамблю пісні і танцю Закарпаття. Так у той час називався колектив Закарпатського народного хору. Мистецький колектив готувався тоді до екзамену на столичній сцені у Києві. І коли тоді майстри мистецтва постали перед києвлянами в гарному, національному, любовно вишитому дбайливими руками наших трудівниць одязі, зал зустрів їх бурхливими оплесками. Тоді Подячні листи двом нашим найкращим вишивальницям Ярині Балаж і Магдалині Сапці особисто підписав голова облвиконкому Іван Туряниця.
Оглядаючись на пройдений нашим працьовитим колективом шлях, бачу, що визнання й успіху ми досягали завдяки постійній турботі про технічне вдосконалення виробництва, освоєння передових технологій, шліфуванню високої якості роботи, розповсюдженню досвіду передовиків і новаторів виробництва на весь колектив. Тому у нашій мало не 67-річній трудовій біографії немало радісних, щасливих сторінок, коли творча напруга всього колективу одержувала визнання.
Дуже згодилися нам вміння працювати творчо, братися за будь–яке замовлення в дев'яності роки минулого століття, коли почали розпадатися підприємства, коли звідусіль почала давити економічна криза. Щоб врятувати колектив ми почали, і досить успішно, співробітничати з іноземними інвесторами. Але перш за все їм ми мали доказати, що вміємо працювати високоякісно, на рівні кращих європейських стандартів. Для інвесторів із Франції ми шили елегантні, легкі жіночі брюки, угорські замовники хвалили пошиті нашими трудівницями чоловічі пальта, костюми... Авіакомпанія з Будапешта замовила нам елегантну форму для стюардес. Не відмовилися ми й від пропозиції НАТівських вояк – пошили для військових касок кілька тисяч камуфляжних чохлів...
І вижили, пережили скруту, зберегли колектив. Завдячуємо за це, перш за все, Віктору Балозі, Василеві Петьовці, Золтану Ленд'єлу...Сьогодні маємо більш як 200 досвідчених, працьовитих, дуже обов'язкових майстринь. Уже не перший рік виконуємо замовлення німецьких інвесторів. Шиємо в основному жіночий асортимент: джемпери, блузки, спідниці, фуфайки... Роботу свою умовно поділяємо на два періоди – влітку шиємо зимовий одяг, взимку – літній. Зарубіжний замовник дуже вибагливий, вимагає постійного оновлення, освоєння нових і нових сучасних, модних виробів. Тому виконуємо замовлення за їх технічною документацією, з їх давальницької сировини, матеріалів... Дуже суворо дотримуємося строків виконання замовлення, про високу якість уже й не говорю, бо шиємо без нарікань. Торік успішно освоїли понад 270 нових моделей.
Люди вірять у краще майбутнє підприємства. Якщо на кінець року чисельність колективу складала 205 чоловік, то до Жіночого свята йдемо з колективом у 225 робітниць і невеликої групи інженерно-технічних працівників. Наш колектив в основному з майстринь Мукачева, але не мало й жительок з сіл району. Виробничий колектив у нас поділений на 5 бригад.
З попередньої своєї історії зберегли змагальність. І сьогодні найкращі успіхи демонструє колектив другої бригади очолюваний майстром Любою Граділь. Тут для молодих виробничниць за приклад служать ветерани – Марія Лигарь, Марія Кульбич, Тетяна Соколова, Оксана Семенюк, Інга Павлович, Любов Русин, Ганна Кабаштура...До пари їм і молоді майстрині – Олександра Баранець, Віталія Мацовка, Наталія Гопко, Олена Лукеча...
Буйноцвіт колективного таланту успішно підтримують ветерани нашого підприємства начальник економічного відділу й заробітної плати Марія Пермінова, начальник відділу кадрів Тамара Горєлова, голова комітету профспілки Світлана Софілканич... Десятиліттями наші виробничниці підтверджували істину, що там де працюється добре, де турбуються про робітників, і серце співає. Тому досі дружимо з піснею, запальним танцем, і посідаємо призові місця у спорті. В нашому активі, тільки за останні три роки, за спортивні досягнення двічі посідали перші місця і раз – друге.
Вітаю дорогих жінок ТОВ «Мукачівська швейна фабрика» зі святом весни, краси і ніжності – 8 Березня! Весна і тепле сонечко допомагають прогнати зимову сплячку, пробудитись і набрати сили всьому живому. Хіба не те саме робить жінка, дбаючи, щоб найгарнішими й найрозумнішими росли наші діти, щоб добре велося чоловікам, а батьки не зазнавали кривди й бідності під старість – одне слово, щоб міцніла родина, ритмічно працювало виробництво.
Жіночий фактор у моєму житті і, особливо, в доленосні його періоди, був не тільки відчутним, але й часто вирішальним. Не випадково, часто жінку порівнюють з чарівною квіткою. Бо квіти – то завжди краса. І ніяка подія не обходиться без них. Тим більше, коли йдеться про таке світле свято, як Міжнародний жіночий день. Воно для нашого жіночого колективу несе надію, вселяє віру, воскрешає любов, бо ж воно приходить разом із весною. А яка жінка не хоче бути привабливою, подобатися, бути коханою? Зі святом вас, наші любі трудівниці. Нехай у ваших закоханих у роботу й життя душах завжди буде красна весна.
Терезія ОБЕРТЮХ, директор ТОВ «Мукачівська швейна фабрика»
Настіпні новини:
- Наше місто - наш дім
- НАРОДЖЕННЯ НОВОГО АНСАМБЛЮ ОЗНАМЕНУВАЛО «СВЯТО ВЕСНИ»
- Святковий концерт до 8-го Березня пройшов в Будинку школярів
Попередні новини:
- Чудовий подарунок дітям з особливими потребами від студентів Закарпатс…
- А ЧОМУ Б НЕ ЗРОБИТИ В МУКАЧЕВІ ЩЕ ОДНЕ ДІЙСТВО. МАСЛЯНУ?
- Двічі Вам по двадцять п'ять!
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.