Рівно 90 років тому, 22 березня 1923 року, в залі нинішнього міського Будинку культури відбулися установчі збори культурно-просвітнього Общества ім. О.Духновича. з цієї нагоди в тому ж Будинку культури відбулися урочисті збори, які відкрив голова міського осередку Общества Сергій Бисага. Відтак про 90-річний шлях Общества розповів голова обласної організації, заслужений вчитель України Михайло Алмашій.
Після визвольної революції 1848-1849 років у Європі розпочалося національне відродження. Карпаторуськоє національноє двіженіє всяко подавлялося угорськими властями, в отвіт з’являється рух будительства, його центральною фігурою став Олександр Духнович – священик, літератор, історик, етнограф, педагог, видавець, організатор народних школ, організатор культурно-національних русинських обществ. Його перу належить русинський національний гімн, який починався призивом «Подкарпатські русини, оставте глибокий сон, народний голос зовет вас, не забудьте о своєм…», написав вірш «Вручаніє», в якому виголосив своє національне кредо: «Я русин єсьм і буду, я родився русином, чесний мой род не забуду, останусь його сином». Головну задачу Духнович видів у розширенню народної освіти, старався розібратися в язиковому вопросі і кодифікувати русинський письменний, літературний язик. (за мовою оригіналу доповіді).
Під час створення Общества Духновича було названо серед першочергових секції: літературно-научна, просвітительска, іздательська, художественна.
На третьому зібранні в готелі «Чіллог» («Зірка») був присутній губернатор Подкарпатської Русі Антон Бескид, який повідомив, що президент Чехословаччини Томаш Масарик виділив на культурно-просвітницьку роботу і видавничу діяльність Общества 50 тисяч крон. Щорічні приходи Общества складали 127 158 29 крон. Це дозволило відкрити пам’ятники видатним русинам в Ужгороді, Мукачеві, Колочаві, Севлющі, Хусті, Пряшові, Міхаловцях. А в 1932 році було відкрито й Руський народний дом в Ужгороді. Виходили журнали «Карпатський край», «Карпатський світ», «Руський народний календар». Общество мало 300 читалень, при яких було понад 30000 книг, центральна бібліотека нараховувала 8000 книг. На початок 30-х років Общество мало 80 (!) хорів, зокрема, до учительського хору входило 100 виконавців, національного хору – 150, симфонічного оркестру – 90. 34 читальні мали свої духові оркестри, 214 драмгуртків на стаціонарних сценах. Були два великих спортивних об’єднання «Руський Сокол» і «Карпаторуський Орел»…
Роки занепаду Общества Духновича припали на час фашистської окупації і радянського тоталітаризму. Лише 1990 року Общество поновило свою роботу в Пряшеві та в Закарпатті 1994 року – Свалява, Мукачево, Ужгород, Перечин, Волівець, а через 10 років і в Мукачівському, Іршавському, Виноградівському районах. Протягом останніх років Общество провело низку науково-культурологічних заходів, відкрило пам’ятники й меморіальні дошки видатним діячам русинського двіженія в містах і селах краю. Й, до речі, при Обществі вже два роки працює лінгвістична група з кодифікації русинського язика, яка готує до друку «Популярну практичну граматику русинського язика», «Русинсько-російсько-українсько-латинський словар лінгвістичної термінології», «Орфографічний словар русинського язика», «Правила русинського правопису» і довідник «Діловий русинський язик».
Учасників урочистих зборів щиро привітав міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл, який вручив активістам Общества Почесні грамоти та Грамоти міської ради. Виступали з вітальними словами також голова районного осередку Общества, відома народна співачка Ольга Прокоп, депутат обласної ради Євген Жупан, відомий отець Сидор та інші. А пісенні й танцювальні дарунки презентували фольклорний ансамбль «Руснаки», районний жіночий хор Общества, русинські дитячі колективи та виконавці.
Після визвольної революції 1848-1849 років у Європі розпочалося національне відродження. Карпаторуськоє національноє двіженіє всяко подавлялося угорськими властями, в отвіт з’являється рух будительства, його центральною фігурою став Олександр Духнович – священик, літератор, історик, етнограф, педагог, видавець, організатор народних школ, організатор культурно-національних русинських обществ. Його перу належить русинський національний гімн, який починався призивом «Подкарпатські русини, оставте глибокий сон, народний голос зовет вас, не забудьте о своєм…», написав вірш «Вручаніє», в якому виголосив своє національне кредо: «Я русин єсьм і буду, я родився русином, чесний мой род не забуду, останусь його сином». Головну задачу Духнович видів у розширенню народної освіти, старався розібратися в язиковому вопросі і кодифікувати русинський письменний, літературний язик. (за мовою оригіналу доповіді).
Під час створення Общества Духновича було названо серед першочергових секції: літературно-научна, просвітительска, іздательська, художественна.
На третьому зібранні в готелі «Чіллог» («Зірка») був присутній губернатор Подкарпатської Русі Антон Бескид, який повідомив, що президент Чехословаччини Томаш Масарик виділив на культурно-просвітницьку роботу і видавничу діяльність Общества 50 тисяч крон. Щорічні приходи Общества складали 127 158 29 крон. Це дозволило відкрити пам’ятники видатним русинам в Ужгороді, Мукачеві, Колочаві, Севлющі, Хусті, Пряшові, Міхаловцях. А в 1932 році було відкрито й Руський народний дом в Ужгороді. Виходили журнали «Карпатський край», «Карпатський світ», «Руський народний календар». Общество мало 300 читалень, при яких було понад 30000 книг, центральна бібліотека нараховувала 8000 книг. На початок 30-х років Общество мало 80 (!) хорів, зокрема, до учительського хору входило 100 виконавців, національного хору – 150, симфонічного оркестру – 90. 34 читальні мали свої духові оркестри, 214 драмгуртків на стаціонарних сценах. Були два великих спортивних об’єднання «Руський Сокол» і «Карпаторуський Орел»…
Роки занепаду Общества Духновича припали на час фашистської окупації і радянського тоталітаризму. Лише 1990 року Общество поновило свою роботу в Пряшеві та в Закарпатті 1994 року – Свалява, Мукачево, Ужгород, Перечин, Волівець, а через 10 років і в Мукачівському, Іршавському, Виноградівському районах. Протягом останніх років Общество провело низку науково-культурологічних заходів, відкрило пам’ятники й меморіальні дошки видатним діячам русинського двіженія в містах і селах краю. Й, до речі, при Обществі вже два роки працює лінгвістична група з кодифікації русинського язика, яка готує до друку «Популярну практичну граматику русинського язика», «Русинсько-російсько-українсько-латинський словар лінгвістичної термінології», «Орфографічний словар русинського язика», «Правила русинського правопису» і довідник «Діловий русинський язик».
Учасників урочистих зборів щиро привітав міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл, який вручив активістам Общества Почесні грамоти та Грамоти міської ради. Виступали з вітальними словами також голова районного осередку Общества, відома народна співачка Ольга Прокоп, депутат обласної ради Євген Жупан, відомий отець Сидор та інші. А пісенні й танцювальні дарунки презентували фольклорний ансамбль «Руснаки», районний жіночий хор Общества, русинські дитячі колективи та виконавці.
Настіпні новини:
- Її Величність – Бухгалтерія
- У Мукачеві пройшов конкурс юних піаністів "Золотий дощик"
- ЗВІТУВАЛИ ВИХОВАНЦІ ШКОЛИ ІМЕНІ СТЕПАНА МАРТОНА
Попередні новини:
- ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ ВИПОВНИЛОСЯ «РУСНАКАМ»
- Інтелектуально-розважальна гра «Обійми Україну»
- Живописні полотна мукачівських митців виставили у Берегові
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.