В житті кожної людини рано чи пізно настає момент, коли вона питає сама себе про конечніст свого існування. Людина — єдина істота, яка усвідомлює свою смертність і може робити її предметом роздумів. Але факт власної
смерті сприймається людиною не як безперечна істина, а викликає, як правило, емоційне потрясіння, зачіпає найбільші глибини її внутрішнього світу. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, а у випадках встановлених законодавством зміна імені, смерть відповідно до норм Сімейного кодексу України, Закону України "Про органи державної реєстрації актів цивільного стану", «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" та інших. Обов'язок державної реєстрації відповідного виду актів цивільного стану покладається на органи державної реєстрації актів цивільного стану, а також на виконкоми сільських, селищних рад. На сьогоднішній день трапляються випадки коли громадяни, чи то перебуваючи в горі, чи зоспіху, а може й не усвідомлюючи тієї важливості, забувають своєчасно зареєструвати смерть близьких їм осіб та родичів у встановлений законодавством термін та проводять поховання без відповідного свідоцтва про смерть.
Для проведення своєчасної державної реєстрації смерті осіб, слід звернути увагу на той факт, що законодавством передбачений термін подачі заяви про державну реєстрацію смерті до органу ДРАЦС не пізніше 3 днів з дня настання смерті чи виявлення трупа. Медичний заклад видає лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерську довідку про смерть, форма яких затверджена міністерством охорони здоров'я. Окрім цього, підставами державної реєстрації смерті є й інші документи: рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів СБУ у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом із лікарським свідоцтвом про смерть до відділу ДРАЦС. На підставі цих документів орган ДРАЦС реєструє смерть громадянина. Державна реєстрація смерті проводиться за останім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявленння трупа або за місцем проживання.
Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог законодавства України. У цих випадках паспорти або паспортні документи померлої особи невідкладно надсилаються до відділу ДРАЦС Головного управління юстиції в області для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи з розпискою про отримання.
Після проведення державної реєстрації смерті відділ ДРАЦС видає свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть або відповідна довідка на поховання, у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, що передбачено п.15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні) для отримання допомоги на поховання.
Відповідно до п. 14 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган ДРАЦС, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відповідний штамп про смерть власника. Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для державної реєстрації смерті.
Необхідно відмітити, що свідоцтва про смерть повторно видаються другому з подружжя, а також дітям, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду й бабі як з боку батька, так з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом при пред'явленні ними відповідних документів, а також на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Для проведення своєчасної державної реєстрації смерті осіб, слід звернути увагу на той факт, що законодавством передбачений термін подачі заяви про державну реєстрацію смерті до органу ДРАЦС не пізніше 3 днів з дня настання смерті чи виявлення трупа. Медичний заклад видає лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерську довідку про смерть, форма яких затверджена міністерством охорони здоров'я. Окрім цього, підставами державної реєстрації смерті є й інші документи: рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів СБУ у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом із лікарським свідоцтвом про смерть до відділу ДРАЦС. На підставі цих документів орган ДРАЦС реєструє смерть громадянина. Державна реєстрація смерті проводиться за останім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявленння трупа або за місцем проживання.
Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог законодавства України. У цих випадках паспорти або паспортні документи померлої особи невідкладно надсилаються до відділу ДРАЦС Головного управління юстиції в області для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи з розпискою про отримання.
Після проведення державної реєстрації смерті відділ ДРАЦС видає свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть або відповідна довідка на поховання, у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, що передбачено п.15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні) для отримання допомоги на поховання.
Відповідно до п. 14 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган ДРАЦС, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відповідний штамп про смерть власника. Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для державної реєстрації смерті.
Необхідно відмітити, що свідоцтва про смерть повторно видаються другому з подружжя, а також дітям, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду й бабі як з боку батька, так з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом при пред'явленні ними відповідних документів, а також на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Ірина Довгінка, головний спеціаліст відділу ДРАЦС по Мукачівському району
