Наш знаменитий земляк всесвітньо відомий композитор Євген Станкович цими днями відзначив 70-річний ювілей від Дня народження. Напередодні ми зустрілись з Євгеном Федоровичем в його київській квартирі.
Коротко про нього, Він центральна фігура в сучасній музиці України і світу. Написав шість симфоній, дев'ять камерних симфоній, оперу «Квіт папороті», п'ять балетів, музику до шести спектаклів і понад 100 фільмів. Плідна праця композитора відзначена багатьма почесними званнями і нагородами, в тому числі Шевченківською премією. Його Третя камерна симфонія в 1985 році увійшла в десятку кращих творів світу за оцінкою ЮНЕСКО. Він – народний артист України, академік Академії мистецтв України, єдиний із закарпатців Герой України. Розмову з Євгеном Федоровичем починаємо із спогадів про дитинство.
– Своє дитинство вважаю попри все щасливим. Пам'ятаю все, що спроможний згадати, що вдалося не забути. Це теплий сум, щшо залишився в моїй душі.
– Певний час Ви студіювали ази музики в першій Мукачівській музичній школі. З цим із мукачівців підтримуєте стосунки?
– на жаль, останнім часом зустрічаємось із друзями все рідше. Оце кілька років тому навідався в школу, враження від зустрічей незабутні. Приймали надзвичайно тепло. Шкода, що багато моїх мукачівських друзів роз'їхалися по світах. Дорогими для мене є Нестор Мальчицький, Руди Герц, який тепер живе в Німеччині, Павло Шіц – з ними вчився в Ужгородському музичному училищі, а з Нестором служив у армії три роки. А ще є талановитий Віктор Янцо, який вчився в мене в Київській державній консерваторії ім. Чайковського. Він перспективний композитор, керує тепер гуртом «Рокаш», розповідали мені про напрочуд гарну пісню, написану ним, «Вінце моє вінце». Я бажаю Віктору успіхів у житті і творчості.
– Чи пишете музику до пісень?
– Дуже рідко. Думає, що для мене це вже закрита книга. До прем'єри вистави «Володар Борисфену», які відбулася два роки тому в Національній опері України, я написав музику. До речі, художник-постановник вистави є самородком Карпатських гір, наш земляк Олександр Цугерка родом з села Малий Раковець Іршавського району, викладає в Національній академії мистецтв України.
– Кого із українських композиторів можете виокремити, чи бачите перспективних, чи є серед них закарпатці?
– Нині в України досить багато цікавих і обдарованих композиторів різних поколінь. Я не можу і не маю права давати оцінку нинішнім колегам. Діяльність кожного і цінність творчих здобутків визначить тільки час. У Закарпатті (так само і в Мукачеві) на мій погляд дуже виділяються яскраві Віктор Теличко, Йосип Базел з Ужгорода, а в Мукачеві – Володимир Волонтир і молодий Віктор Янцо.
– Ваші побажання землякам.
– Усім здоров'я і спокою, щоб більшість сподівань у кожного збувались, віра в те, що світлих днів буде більше. Щиро вам Євген Станкович.
– Своє дитинство вважаю попри все щасливим. Пам'ятаю все, що спроможний згадати, що вдалося не забути. Це теплий сум, щшо залишився в моїй душі.
– Певний час Ви студіювали ази музики в першій Мукачівській музичній школі. З цим із мукачівців підтримуєте стосунки?
– на жаль, останнім часом зустрічаємось із друзями все рідше. Оце кілька років тому навідався в школу, враження від зустрічей незабутні. Приймали надзвичайно тепло. Шкода, що багато моїх мукачівських друзів роз'їхалися по світах. Дорогими для мене є Нестор Мальчицький, Руди Герц, який тепер живе в Німеччині, Павло Шіц – з ними вчився в Ужгородському музичному училищі, а з Нестором служив у армії три роки. А ще є талановитий Віктор Янцо, який вчився в мене в Київській державній консерваторії ім. Чайковського. Він перспективний композитор, керує тепер гуртом «Рокаш», розповідали мені про напрочуд гарну пісню, написану ним, «Вінце моє вінце». Я бажаю Віктору успіхів у житті і творчості.
– Чи пишете музику до пісень?
– Дуже рідко. Думає, що для мене це вже закрита книга. До прем'єри вистави «Володар Борисфену», які відбулася два роки тому в Національній опері України, я написав музику. До речі, художник-постановник вистави є самородком Карпатських гір, наш земляк Олександр Цугерка родом з села Малий Раковець Іршавського району, викладає в Національній академії мистецтв України.
– Кого із українських композиторів можете виокремити, чи бачите перспективних, чи є серед них закарпатці?
– Нині в України досить багато цікавих і обдарованих композиторів різних поколінь. Я не можу і не маю права давати оцінку нинішнім колегам. Діяльність кожного і цінність творчих здобутків визначить тільки час. У Закарпатті (так само і в Мукачеві) на мій погляд дуже виділяються яскраві Віктор Теличко, Йосип Базел з Ужгорода, а в Мукачеві – Володимир Волонтир і молодий Віктор Янцо.
– Ваші побажання землякам.
– Усім здоров'я і спокою, щоб більшість сподівань у кожного збувались, віра в те, що світлих днів буде більше. Щиро вам Євген Станкович.
Розмову вів виконавчий директор Товариства закарпатців у Києві – Хрісто Роглєв
Настіпні новини:
- Відзначаємо День української писемності та мови
- ТЕАТР – ЦЕ ШКОЛА ВИХОВАННЯ
- Відкриття навчального року в Мукачівському Будинку школярів
Попередні новини:
- Міжрегіональний фестиваль «Мукачево запрошує друзів»
- ФАНТАСТИЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ХОР
- VIII Всеукраїнський дитячо–юнацький фестиваль народного мистецтва «Сма…
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.