Положеннями ч.2 ст.6 і ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та
у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Вимоги до поведінки державного службовця в Україні нині закладено у низці нормативно-правових актів, зокрема, законах України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року №3206-VI, «Про правила етичної поведінки» від 17.05.2012 року №4722-VI та Загальних правилах поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 №214.
Так, Закон «Про правила етичної поведінки» визначає керівні норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, під час виконання ними службових повноважень і порядок притягнення їх до відповідальності за порушення таких норм. З огляду на зазначене, державні службовці під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Закону та загальновизнаних етичних норм поведінки. У законі «Про правила етичної поведінки» визначено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави, виконують свої службові повноваження політично неупереджено, уникають демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовують службових повноважень в інтересах політичних партій чи їхніх осередків або окремих політиків. Але це не поширюється на осіб, які обіймають політичні або виборні посади.
Крім цього, державні службовці мають толерантно і з повагою ставитися до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб та діяти об’єктивно, зокрема у відносинах з громадськістю, незважаючи на особисті інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
У законі «Про правила етичної поведінки» закріплено, що державні службовці мають сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності. Вони мають також забезпечувати позитивну репутацію органів державної влади, всіляко сприяти зміцненню довіри громадян до влади, утверджувати чесність, неупередженість та ефективність влади. Державні службовці не повинні розголошувати і використовувати в інший спосіб конфіденційної інформації, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, установлених законом.
У законі «Про правила етичної поведінки» зазначено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, утримуються від виконання рішень чи доучень керівництва, якщо вони суперечасть законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інстересам. Вони самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень.
Крім цього, державні службовці не повинні допускати виникнення конфлікту інтересів – суперечності між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Законом «Про правила етичної поведінки» визначено, що державні службовці у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви), незважаючи на особисті інтереси, невідкладно вживають таких заходів: відмовляються від пропозиції; за можливості ідентифікують особу, яка зробила пропозицію; залучають свідків, якщо це можливо, зокрема з числа колег; письмово повідомляють про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або відповідний виборний чи колегіальний орган та/або одного з визначених законом «Про засади запобігання і протидії корупції» спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Забороняється приймати неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) для використання надалі як доказу.
Водночас для запобігання конфлікту інтересів на державній службі, який може виникнути у зв’язку з позаслужбовою діяльністю, заняттями, інвестиціями, активами тощо, державні службовці відповідно до вимог закону «Про правила етичної поведінки» і закону «Про засади запобігання і протидії корупції» та у порядку, визначеному останнім законом, щороку подають за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Вимоги до поведінки державного службовця в Україні нині закладено у низці нормативно-правових актів, зокрема, законах України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року №3206-VI, «Про правила етичної поведінки» від 17.05.2012 року №4722-VI та Загальних правилах поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 №214.
Так, Закон «Про правила етичної поведінки» визначає керівні норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, під час виконання ними службових повноважень і порядок притягнення їх до відповідальності за порушення таких норм. З огляду на зазначене, державні службовці під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Закону та загальновизнаних етичних норм поведінки. У законі «Про правила етичної поведінки» визначено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави, виконують свої службові повноваження політично неупереджено, уникають демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовують службових повноважень в інтересах політичних партій чи їхніх осередків або окремих політиків. Але це не поширюється на осіб, які обіймають політичні або виборні посади.
Крім цього, державні службовці мають толерантно і з повагою ставитися до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб та діяти об’єктивно, зокрема у відносинах з громадськістю, незважаючи на особисті інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
У законі «Про правила етичної поведінки» закріплено, що державні службовці мають сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності. Вони мають також забезпечувати позитивну репутацію органів державної влади, всіляко сприяти зміцненню довіри громадян до влади, утверджувати чесність, неупередженість та ефективність влади. Державні службовці не повинні розголошувати і використовувати в інший спосіб конфіденційної інформації, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, установлених законом.
У законі «Про правила етичної поведінки» зазначено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, утримуються від виконання рішень чи доучень керівництва, якщо вони суперечасть законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інстересам. Вони самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень.
Крім цього, державні службовці не повинні допускати виникнення конфлікту інтересів – суперечності між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Законом «Про правила етичної поведінки» визначено, що державні службовці у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви), незважаючи на особисті інтереси, невідкладно вживають таких заходів: відмовляються від пропозиції; за можливості ідентифікують особу, яка зробила пропозицію; залучають свідків, якщо це можливо, зокрема з числа колег; письмово повідомляють про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або відповідний виборний чи колегіальний орган та/або одного з визначених законом «Про засади запобігання і протидії корупції» спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Забороняється приймати неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) для використання надалі як доказу.
Водночас для запобігання конфлікту інтересів на державній службі, який може виникнути у зв’язку з позаслужбовою діяльністю, заняттями, інвестиціями, активами тощо, державні службовці відповідно до вимог закону «Про правила етичної поведінки» і закону «Про засади запобігання і протидії корупції» та у порядку, визначеному останнім законом, щороку подають за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Л.В. Мельникова, головний спеціаліст відділу кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Закарпатській області
Настіпні новини:
Попередні новини:
- Можливість побудови нової культурно-економічної мапи Закарпаття в умов…
- День психічного здоров’я
- Відбулось новоосвячення кафедрального собору
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.