Щороку, на початку серпня у нашій державі відзначають професійне свято – День будівельника. А ще через три тижні будемо зустрічати, у нашому Державному навчальному закладі «Мукачівський професійний ліцей», розташованому на мальовничій околиці міста,
й перетвореному попередніми поколіннями наших викладачів і вихованців у справжню паркову зону, наче ласкаве вересневе сонце – День знань. У цей, першовересневий день розпочнеться 57-й навчальний рік для колективу ліцею, який 3 вересня 2009 року об'єднав два професійно-навчальні заклади. Вік – наше багатство, яке ми накопичували день за днем завдяки напруженій праці викладачів, майстрів виробничого навчання, учнів, всього колективу.
Ім'я нашого ліцею справді добре. ПТУ-7 (Мукачівська профтехшкола, ПТУ-44) народилося 9 лютого 1955 року. А наш ліцей (Професійно-технічне училище № 54, Мукачівське СПТУ № 8, Мукачівський професійний будівельний ліцей) день народження відзначає з 21 вересня 1965 року, у який християни святкують День народження Пресвятої Богородиці, яка є нашою покровителькою.
За роки існування ліцею для будівельних організацій, меблевої промисловості, закладів торгівлі, громадського харчування, освіти підготовлено понад 20 тисяч висококваліфікованих фахівців робітничих професій. Гордимося, що серед наших випускників підбирачка шпону Ужгородського меблевого комбінату, Герой Соціалістичної Праці Ірина Скучка, один із перших керівників області, ряд директорів і начальників як промислових так і будівельних організацій, є і заслужені будівельники України... В усі роки наші випускники добре затребувані, бо крім міцних теоретичних знань, одержують належну високу професійну підготовку, а ще вони добре орієнтуються в сучасних проблемах тому, що під час навчання досконало знайомляться з останніми досягненнями у своїх професійних галузях, уміють користуватися комп'ютерною базою, інноваційними технологіями...
Тепер у стінах Державного навчального закладу «Мукачівський професійний ліцей» здобувають робітничі професії майже 600 учнів. Вони оволодівають професіями столяра будівельного, паркетника, маляра-штукатура, кухаря-кондитера, електрогазозварника, слюсаря з ремонту автомобілів, продавців, відповідно, продовольчих і непродовольчих товарів. Виробничу практику юнаки й дівчата зазвичай проходять в тих організаціях, куди працевлаштовуються після закінчення ліцею. На жаль, сьогодні в нашому місті, краї не будується стільки як колись. Тому наших випускників можна зустріти на новобудовах столиць України, Росії, ближнього зарубіжжя, куди їх запрошують охоче, бо наші будівельники – майстри на всі руки.
Маємо домовленості із кількома середніми спеціальними навчальними закладами куди, за бажанням, можуть вступити наші випускники. Ті ж з них, у кого «червоні» дипломи, або в них високі показники в навчанні, поступають на відповідну або споріднену спеціальність, здобувати кваліфікацію молодшого спеціаліста, здають вступні іспити, чи проходять співбесіду без попереднього проходження ЗНО. За час навчання юнаки й дівчата мають змогу займатися різними видами спорту, виявляти свої таланти в гуртках художньої самодіяльності...
Навчаємо, готуємо майбутніх спеціалістів в умовах максимально наближених до виробництва. Так було, коли я навчався в стінах рідного мені училища, так є, і так буде завжди. Бо підготувати умілого, здібного робітника-спеціаліста чисто теоретично не вдасться нікому. Пригадую, скільки мого труда, і праці моїх товаришів по навчанню, вкладено в новобудови Мукачева, а на спорудженні спорткомплексу «Юність» в Ужгороді, нами, майбутніми малярами-штукатурами було впорядковано не одну сотню квадратних метрів новобудов. Особливо тісне співробітництво із колективами заводу будівельної індустрії, ПМК-98, для яких ми готували фахівців будівельних професій, набуло в роки, коли в Мукачеві, а відтак і в ряді міст області, розпочалося спорудження крупнопанельних багатоповерхівок. І не було будівельної організації в Закарпатті, де би не трудилися наші випускники.
З часу створення навчального закладу, за роботи на посадах директорів Івана Феделеша, Миколи Екмана Алли Мельник, Бориса Ряшка, Степана Довганича, в стінах ліцею оселився дух новаторства. За рахунок дбайливого добору кадрів викладачів, майстрів виробничого навчання, спадкоємності традицій надійно забезпечуємо високий рівень підготовки спеціалістів робітничих професій. Про дух новаторства, передовий досвід підготовки фахівців будівельних професій ідеться і в книзі нинішнього редактора газети «Мукачево» Віктора Дворниченка про колектив ПМК-98, де не одна сторінка присвячена нашому ліцею.
Яких би висот не досягав викладацько-педагогічний колектив навчального закладу, але не спочиваємо на лаврах. Бо ж справа удосконалення – нескінченна. І сьогодні активно продовжуємо надбання кращих викладачів, серед яких немало й наших колишніх випускників, які з року в рік продовжують копіткий пошук удосконалення навчального і виробничого процесів. За маяки служать нам ветеран праці, один із засновників ліцею Іван Логойда, його послідовники – старший майстер Марія Скучка, заступник директора по АГЧ Іван Жупанин, Михайло Плеша, Василь Лелик... Свіжим струменем повіяло з приходом у наш колектив заступника директора Вікторії Місюк. Визріла і здійснюється нова концепція навчально-виховного процесу, яка має здійснюватися за схемою: навчання – виробнича практика. А це підтверджує ту істину, що не можуть іти окремо навчання і здобуття практичних навичок, бо це є органічно цілісний нерозривний процес. А ще ми налагодили перепідготовку незайнятого населення за угодами з Центром зайнятості, яку здійснюємо тільки за умови стовідсоткової гарантії Центру щодо працевлаштування перепідготовлених нами робітників.
Хороше поповнення приходить щороку до аудиторій і навчальних класів нашого ліцею. У цьому році маємо чималий конкурс. А це дає підстави вірити, що вийдуть з юнаків і дівчат, які обрали для себе девізом слова Володимира Маяковського: « Я би в робітники пішов, хай мене научать», чудові спеціалісти. Адже будівельник наймирніша, після хлібороба, професія на землі. З святом вас, дорогі будівельники!
Ім'я нашого ліцею справді добре. ПТУ-7 (Мукачівська профтехшкола, ПТУ-44) народилося 9 лютого 1955 року. А наш ліцей (Професійно-технічне училище № 54, Мукачівське СПТУ № 8, Мукачівський професійний будівельний ліцей) день народження відзначає з 21 вересня 1965 року, у який християни святкують День народження Пресвятої Богородиці, яка є нашою покровителькою.
За роки існування ліцею для будівельних організацій, меблевої промисловості, закладів торгівлі, громадського харчування, освіти підготовлено понад 20 тисяч висококваліфікованих фахівців робітничих професій. Гордимося, що серед наших випускників підбирачка шпону Ужгородського меблевого комбінату, Герой Соціалістичної Праці Ірина Скучка, один із перших керівників області, ряд директорів і начальників як промислових так і будівельних організацій, є і заслужені будівельники України... В усі роки наші випускники добре затребувані, бо крім міцних теоретичних знань, одержують належну високу професійну підготовку, а ще вони добре орієнтуються в сучасних проблемах тому, що під час навчання досконало знайомляться з останніми досягненнями у своїх професійних галузях, уміють користуватися комп'ютерною базою, інноваційними технологіями...
Тепер у стінах Державного навчального закладу «Мукачівський професійний ліцей» здобувають робітничі професії майже 600 учнів. Вони оволодівають професіями столяра будівельного, паркетника, маляра-штукатура, кухаря-кондитера, електрогазозварника, слюсаря з ремонту автомобілів, продавців, відповідно, продовольчих і непродовольчих товарів. Виробничу практику юнаки й дівчата зазвичай проходять в тих організаціях, куди працевлаштовуються після закінчення ліцею. На жаль, сьогодні в нашому місті, краї не будується стільки як колись. Тому наших випускників можна зустріти на новобудовах столиць України, Росії, ближнього зарубіжжя, куди їх запрошують охоче, бо наші будівельники – майстри на всі руки.
Маємо домовленості із кількома середніми спеціальними навчальними закладами куди, за бажанням, можуть вступити наші випускники. Ті ж з них, у кого «червоні» дипломи, або в них високі показники в навчанні, поступають на відповідну або споріднену спеціальність, здобувати кваліфікацію молодшого спеціаліста, здають вступні іспити, чи проходять співбесіду без попереднього проходження ЗНО. За час навчання юнаки й дівчата мають змогу займатися різними видами спорту, виявляти свої таланти в гуртках художньої самодіяльності...
Навчаємо, готуємо майбутніх спеціалістів в умовах максимально наближених до виробництва. Так було, коли я навчався в стінах рідного мені училища, так є, і так буде завжди. Бо підготувати умілого, здібного робітника-спеціаліста чисто теоретично не вдасться нікому. Пригадую, скільки мого труда, і праці моїх товаришів по навчанню, вкладено в новобудови Мукачева, а на спорудженні спорткомплексу «Юність» в Ужгороді, нами, майбутніми малярами-штукатурами було впорядковано не одну сотню квадратних метрів новобудов. Особливо тісне співробітництво із колективами заводу будівельної індустрії, ПМК-98, для яких ми готували фахівців будівельних професій, набуло в роки, коли в Мукачеві, а відтак і в ряді міст області, розпочалося спорудження крупнопанельних багатоповерхівок. І не було будівельної організації в Закарпатті, де би не трудилися наші випускники.
З часу створення навчального закладу, за роботи на посадах директорів Івана Феделеша, Миколи Екмана Алли Мельник, Бориса Ряшка, Степана Довганича, в стінах ліцею оселився дух новаторства. За рахунок дбайливого добору кадрів викладачів, майстрів виробничого навчання, спадкоємності традицій надійно забезпечуємо високий рівень підготовки спеціалістів робітничих професій. Про дух новаторства, передовий досвід підготовки фахівців будівельних професій ідеться і в книзі нинішнього редактора газети «Мукачево» Віктора Дворниченка про колектив ПМК-98, де не одна сторінка присвячена нашому ліцею.
Яких би висот не досягав викладацько-педагогічний колектив навчального закладу, але не спочиваємо на лаврах. Бо ж справа удосконалення – нескінченна. І сьогодні активно продовжуємо надбання кращих викладачів, серед яких немало й наших колишніх випускників, які з року в рік продовжують копіткий пошук удосконалення навчального і виробничого процесів. За маяки служать нам ветеран праці, один із засновників ліцею Іван Логойда, його послідовники – старший майстер Марія Скучка, заступник директора по АГЧ Іван Жупанин, Михайло Плеша, Василь Лелик... Свіжим струменем повіяло з приходом у наш колектив заступника директора Вікторії Місюк. Визріла і здійснюється нова концепція навчально-виховного процесу, яка має здійснюватися за схемою: навчання – виробнича практика. А це підтверджує ту істину, що не можуть іти окремо навчання і здобуття практичних навичок, бо це є органічно цілісний нерозривний процес. А ще ми налагодили перепідготовку незайнятого населення за угодами з Центром зайнятості, яку здійснюємо тільки за умови стовідсоткової гарантії Центру щодо працевлаштування перепідготовлених нами робітників.
Хороше поповнення приходить щороку до аудиторій і навчальних класів нашого ліцею. У цьому році маємо чималий конкурс. А це дає підстави вірити, що вийдуть з юнаків і дівчат, які обрали для себе девізом слова Володимира Маяковського: « Я би в робітники пішов, хай мене научать», чудові спеціалісти. Адже будівельник наймирніша, після хлібороба, професія на землі. З святом вас, дорогі будівельники!
Василь ПАНАС, директор Державного навчального закладу «Мукачівський професійний ліцей»
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.