В останні дні весни, а саме 24 травня, тринадцять рідних за походженням груп європейських народів, (слов'яни) відзначають День слов'янської писемності й культури. У цей день повсюдно відзначають День пам'яті Рівноапостольних братів Кирила й Мефодія.
Свято це прийшло до нас з Болгарії, з батьківщини тих, хто створив слов'янську азбуку. Уперше ця дата була відзначена в Болгарії, в 1853 році, як День пам'яті «...учителів болгарських і всіх слов'янських народів, які створили слов'яно-болгарські літери і труд великий здійснили, переклавши Святе письмо з грецької на нашу рідну слов'яно-болгарську...». На Русі це свято почали відзначати з 1862 року.
Хто ж були ці люди, які поклали початок слов'янській писемності, грамоті й культурі? Докладно про це йдеться в «Житіях святих». Рідні брати Кирило і Мефодій вихідці з благородної сім'ї, яка жила в грецькому місті Солун (в Македонії). В родині солунського воєначальника було восьмеро дітей, найстаршого звали Мефодій. Найменшим був Костянтин (Кирило – його чернече ім'я). Мефодій спочатку був військовим, як і його батько, і досяг високого звання. Імператор, довідавшись про нього як про хороброго і чесного воїна, призначив Мефодія воєводою в Словенію, де він досконало вивчив слов'янську мову, що згодилося йому як майбутньому духовному вчителеві й пастирю слов'ян. Пробувши в званні воєводи близько 10 років, він відмовився від високого військового титулу і прийняв постриг у чернецтво на знаменитій горі Олімп.
Костянтин із дитинства мав унікальні здатності до знань. І тому його взяли до двору візантійського імператора Михайла ІІІ, де він одержав блискучу освіту, вивчив багато мов, особливо старанно вивчав праці святителя Георгія Богослова. По закінченні навчання Костянтин одержав сан ієрея і був призначений охоронцем патріаршої бібліотеки в Софії. Відтак він пішов до свого брата Мефодія в монастир і кілька років вони спільно несли чернечий послуг.
У 862 році на прохання моравського князя Ростислава Мефодій і Кирило відправилися на слов'янські землі. Деякі духовні мужі й дослідники виникнення християнства на території історичного Закарпаття доводять, що в 863 році Кирило і Мефодій пройшли через наш край, побували в Мукачеві, де зустріли добре розвинуту й поширену віру христову, заснували тут Мукачівську єпархію, взяли з собою в Моравію найбільш духовно підготовлених юнаків із нашого міста, яких висвячували в духовний сан на моравських землях. Незабаром Кирило переконався, що «навчати без азбуки і без книг – все рівно, що писати бесіду на воді». І тоді просвітителі створили два слов'янських алфавіти – Кирилицю і Глаголицю та переклали на слов'янську мову кілька святих богословсько-службових книг. Це стало початком письмової мови слов'янських народів. У 894 році була введена слов'янська азбука. Відтоді слов'янська мова стала мовою церкви і держави.
Нелегка доля випала святим братам на моравських землях. Німецькі єпископи направили Папі римському Миколі І скаргу про те, що Кирило і Мефодій і учні їх відправляють службу Божу та інші відправи на слов'янській мові. І папа в 867 році викликав на суд братів-св'ятителів. Втім, його Кирило і Мефодій не застали живим. А його наступник Папа Микола І довідавшись, що слов'янські просвітителі везуть йому мощі святого Климента, зустрів їх урочисто ще на підході до Риму. Відтак Папа римський затвердив Богослужіння на слов'янській мові, а перекладені братами книги наказав покласти в римських церквах і відправляти Літургію на слов'янській мові.
Коли Костянтин знаходився в Римі з братом Мефодієм уночі до нього прийшов Ангел Господній і сповістив його про наближення кончини. І він прийняв схиму під іменем Кирил. Через 50 днів святий рівноапостольний Кирило був покликаний до Господа. Було йому в той час 42 роки від народження. Перед блаженною кончиною він звернувся до брата Мефодія: «Ми з тобою як дружня, роботяща пара волів тягли одну борозну, я занедужав, але ти не здумай полишати труди учительства і знову удалитися на свою гору». Поховали святого Кирила в церкві святого Климента в Римі, де одразу його нетлінні мощі почали виявляти чудеса.
Після кончини брата святий Мефодій був рукопокладений в архієпископа Моравії і Панонії, де він продовжив Євангельську проповідь і місіонерський послуг серед слов'ян, хрестив чеського князя Боревоя і його дружину Людмилу та одного з польських князів. У останні роки свого життя при допомозі двох вірних учнів-священиків рівноапостольний Мефодій переклав на слов'янську мову увесь Стародавній заповіт, окрім Маккавейських книг та Номоканона (Правила святих отців) і святоотецькі книги.
Він сам передрік день своєї кончини і відійшов до Господа 6 квітня 885 року у віці 60 літ. Відспівували Мефодія на трьох мовах – слов'янській, грецькій та латинській. Поховали рівноапостольного праведника Божого у соборній церкві столиці Моравії – Велеграді.
Ось повчальна історія життя і діяльності святих Рівноапостольних, Першопросвітителів Кирила і Мефодія. Ось чому у різних країнах щороку, 24 травня, відзначають День їх нетлінної пам'яті. День пам'яті святих братів, без яких слов'янська писемність і культура прийшли б набагато пізніше, якщо б взагалі змогли з'явитися.
Про величезну популярність рівноапостольних братів Кирила і Мефодія у слов'янському світі говорять чимало пам'ятників святителям землі слов'янської. Їх – сотні. І чи не найкращим із скульптурних зображень святих братів по праву вважають безсмертне творіння народного художника України мукачівця Івана Бровді, яке стало достойною візиткою міста над Латорицею. Звідси воно попрямувало на береги сивого Дніпра, в Києво-Печерську лавру. Радий, що традиція відзначати День слов'янської писемності і культури набирає міжнародного розмаху. І День цей невід'ємний від імені рівноапостольних братів – святих Кирила і Мефодія.
Хто ж були ці люди, які поклали початок слов'янській писемності, грамоті й культурі? Докладно про це йдеться в «Житіях святих». Рідні брати Кирило і Мефодій вихідці з благородної сім'ї, яка жила в грецькому місті Солун (в Македонії). В родині солунського воєначальника було восьмеро дітей, найстаршого звали Мефодій. Найменшим був Костянтин (Кирило – його чернече ім'я). Мефодій спочатку був військовим, як і його батько, і досяг високого звання. Імператор, довідавшись про нього як про хороброго і чесного воїна, призначив Мефодія воєводою в Словенію, де він досконало вивчив слов'янську мову, що згодилося йому як майбутньому духовному вчителеві й пастирю слов'ян. Пробувши в званні воєводи близько 10 років, він відмовився від високого військового титулу і прийняв постриг у чернецтво на знаменитій горі Олімп.
Костянтин із дитинства мав унікальні здатності до знань. І тому його взяли до двору візантійського імператора Михайла ІІІ, де він одержав блискучу освіту, вивчив багато мов, особливо старанно вивчав праці святителя Георгія Богослова. По закінченні навчання Костянтин одержав сан ієрея і був призначений охоронцем патріаршої бібліотеки в Софії. Відтак він пішов до свого брата Мефодія в монастир і кілька років вони спільно несли чернечий послуг.
У 862 році на прохання моравського князя Ростислава Мефодій і Кирило відправилися на слов'янські землі. Деякі духовні мужі й дослідники виникнення християнства на території історичного Закарпаття доводять, що в 863 році Кирило і Мефодій пройшли через наш край, побували в Мукачеві, де зустріли добре розвинуту й поширену віру христову, заснували тут Мукачівську єпархію, взяли з собою в Моравію найбільш духовно підготовлених юнаків із нашого міста, яких висвячували в духовний сан на моравських землях. Незабаром Кирило переконався, що «навчати без азбуки і без книг – все рівно, що писати бесіду на воді». І тоді просвітителі створили два слов'янських алфавіти – Кирилицю і Глаголицю та переклали на слов'янську мову кілька святих богословсько-службових книг. Це стало початком письмової мови слов'янських народів. У 894 році була введена слов'янська азбука. Відтоді слов'янська мова стала мовою церкви і держави.
Нелегка доля випала святим братам на моравських землях. Німецькі єпископи направили Папі римському Миколі І скаргу про те, що Кирило і Мефодій і учні їх відправляють службу Божу та інші відправи на слов'янській мові. І папа в 867 році викликав на суд братів-св'ятителів. Втім, його Кирило і Мефодій не застали живим. А його наступник Папа Микола І довідавшись, що слов'янські просвітителі везуть йому мощі святого Климента, зустрів їх урочисто ще на підході до Риму. Відтак Папа римський затвердив Богослужіння на слов'янській мові, а перекладені братами книги наказав покласти в римських церквах і відправляти Літургію на слов'янській мові.
Коли Костянтин знаходився в Римі з братом Мефодієм уночі до нього прийшов Ангел Господній і сповістив його про наближення кончини. І він прийняв схиму під іменем Кирил. Через 50 днів святий рівноапостольний Кирило був покликаний до Господа. Було йому в той час 42 роки від народження. Перед блаженною кончиною він звернувся до брата Мефодія: «Ми з тобою як дружня, роботяща пара волів тягли одну борозну, я занедужав, але ти не здумай полишати труди учительства і знову удалитися на свою гору». Поховали святого Кирила в церкві святого Климента в Римі, де одразу його нетлінні мощі почали виявляти чудеса.
Після кончини брата святий Мефодій був рукопокладений в архієпископа Моравії і Панонії, де він продовжив Євангельську проповідь і місіонерський послуг серед слов'ян, хрестив чеського князя Боревоя і його дружину Людмилу та одного з польських князів. У останні роки свого життя при допомозі двох вірних учнів-священиків рівноапостольний Мефодій переклав на слов'янську мову увесь Стародавній заповіт, окрім Маккавейських книг та Номоканона (Правила святих отців) і святоотецькі книги.
Він сам передрік день своєї кончини і відійшов до Господа 6 квітня 885 року у віці 60 літ. Відспівували Мефодія на трьох мовах – слов'янській, грецькій та латинській. Поховали рівноапостольного праведника Божого у соборній церкві столиці Моравії – Велеграді.
Ось повчальна історія життя і діяльності святих Рівноапостольних, Першопросвітителів Кирила і Мефодія. Ось чому у різних країнах щороку, 24 травня, відзначають День їх нетлінної пам'яті. День пам'яті святих братів, без яких слов'янська писемність і культура прийшли б набагато пізніше, якщо б взагалі змогли з'явитися.
Про величезну популярність рівноапостольних братів Кирила і Мефодія у слов'янському світі говорять чимало пам'ятників святителям землі слов'янської. Їх – сотні. І чи не найкращим із скульптурних зображень святих братів по праву вважають безсмертне творіння народного художника України мукачівця Івана Бровді, яке стало достойною візиткою міста над Латорицею. Звідси воно попрямувало на береги сивого Дніпра, в Києво-Печерську лавру. Радий, що традиція відзначати День слов'янської писемності і культури набирає міжнародного розмаху. І День цей невід'ємний від імені рівноапостольних братів – святих Кирила і Мефодія.
Христо РОГЛЄВ, віце-президент Товариства Україна-Болгарія, заслужений працівник сфери послуг України
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.