Кожен народ має свої особливі звичаї та традиції, які свято оберігаються, шануються і передаються із покоління у покоління - від батьків до дітей.
Кожен народ має заповітну мрію на здійснення, якої необхідні непереборна віра та воля, віки невтомної праці, а часом і самовідданої боротьби. І чим вища мета, тим більше зусиль потрібно докласти окремо взятій людині, або об'єднаній навколо цієї ідеї людській спільноті.
Довгий і тернистий шлях довелося пройти нашому древньому народу, щоб досягти найзаповітнішу мрію – мати свою незалежну Українську державу. Пам'ять про Київську Русь, Галицько-Волинське князівство, легендарну Запорізьку Січ, або як її ще називають-Козацьку Республіку, Українську Народну Республіку та Західно-Українську Народну Республіку, проголошених на теренах нашої Срібної землі – Гуцульської Республіки та Карпатської України, приклади сусідніх народів спонукали до дії, вселяли упевненість у тому, що настане час, коли українці стануть господарями власної долі, не будуть чужими на своїй землі.
Яскравими зірками на небосхилі національної ідеї були для нас Ярослав Мудрий та Данило Галицький, Федір Корятович та Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та Іван Франко, Леся Українка та Михайло Грушевський, Августин Волошин та інші достойники, які власним життям торували нам шлях до свободи та власної державності.
Проголошення Маніфесту І-го з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз'єднання, який було ухвалено 26 листопада 1944 року у нашому місті в кінотеатрі «Перемога» - це також знакова подія нашої історії, як і роки проведені у складі колишнього Радянського Союзу. Та життя показало, що не бувають вічними навіть надпотужні державні утворення, якщо вони не спираються на міцний фундамент, в основі якого верховенство права та захист демократичний свобод, конкурентноспроможна, заснована на різних формах власності, а також орієнтована на найновіші досягнення науки і техніки ринкова економіка тощо. Тоталітарна, або авторитарна форма державного правління більш придатна для консервації існуючих порядків, а не для якісного зростання. І в цьому випадку навіть самовіддана праця людей не може бути прикладом ефективності та якості. Не дають результату, якщо вони відірвані від життя, від реальних потреб людини моральні стимули та лозунги, як би вони гарно не були виписані.
Тож настав час дисидентів та «шестидесятників», а відтак і українського національно-визвольного піднесення 80-90-х років, апогеєм якого стало проголошення 16 липня 1990 року державного суверенітету Української РСР, а трохи згодом - 24 серпня 1991 року Верховна Рада в умовах великого патріотичного піднесення і єднання ухвалила Акт проголошення незалежності України і законодавчо зреалізувала одвічне прагнення українського народу мати свою соборну та незалежну державу.
Поява на європейській та світовій арені незалежної Української держави, активна підтримка її з боку міжнародної спільноти, в тому числі і країн-сусідів, знаменували собою торжество правди та історичної справедливості, засвідчили велику любов до рідної землі та вселили упевненість у правильно обраному шляху, що поєднав нас з цивілізованим світом.
Приємно відзначити, що і наші земляки-мукачівці, представники різних національностей, підтримали ідею незалежності Української держави, неодноразово ставали на захист демократії та свободи, а зараз спрямовують свої зусилля на єднання нашої спільноти заради злагоди, миру та добробуту. Ми повинні уникати прикрих помилок минулого, бути прикладом у дотриманні громадянських прав і свобод, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди і разом зі всією країною будувати таку державу, яка була і є мрією мільйонів наших громадян.
За роки, які минули з славетної дати 24 серпня 1991 року нам нелегко доводилося будувати нове життя. Болісно переживали ми, коли на очах, руйнувалися економічні зв'язки, що десятиліттями розвивалися, коли зупиняли свою роботу колишні передові промислові підприємства, пізнали ми на своєму досвіді, що таке безробіття і страх залишитися наодинці зі своїми проблемами без підтримки держави. Багато чого доводилося робити нам вперше. І призвичаюватися до особливостей ринкової економіки нашого зразка, і до багатопартійної системи, і до всього того, що супроводжує молоду державу в процесі її становлення.
Трохи згодом ми почали бачити результати своєї роботи в нових умовах. Крок за кроком зростала наша впевненість, що зможемо жити краще, що зможемо повніше скористатися тими можливостями, які перед нами з'явилися. Сьогодні ми вже бачимо позитивні зміни в багатьох сферах суспільного життя: в економіці та культурі, освіті та охороні здоров'я, спорті... І якщо подивитися навкруги, нам є чим пишатися і ким пишатися, нам є що показати. Однак ми не можемо і не будемо заспокоюватися на досягнутому, адже роботи у нас також багато: напруженої, самовідданої, цікавої і, не завжди, відразу помітної. Від робітника і інженерно-технічного працівника, науковця та підприємця, освітянина та медика, керівників підприємств, установ та організацій, меценатів та добродійників, працівників засобів масової інформації, а також тісної співпраці органів місцевого самоврядування з широкою громадськістю залежить наш успіх.
Ініційовані Президентом України Віктором Януковичем широкомасштабні реформи спрямовані на покращення життя наших громадян та зміцнення державності, вселяють надію, що нам вдасться побороти наслідки економічної кризи і вийти з неї міцнішими та згуртованішими.
Тож напередодні 20-річного ювілею Незалежності України висловлюю щиру вдячність усім, хто своєю сумлінною працею, знаннями та досвідом робив і робить усе для подальшого розвитку нашого рідного міста, краю та країни, щоб наше життя було заможнішим та щасливішим.
Бажаю вам міцного здоров'я, родинного затишку та тепла, добробуту і незламної віри в щасливе майбутнє нашої країни – України!
Довгий і тернистий шлях довелося пройти нашому древньому народу, щоб досягти найзаповітнішу мрію – мати свою незалежну Українську державу. Пам'ять про Київську Русь, Галицько-Волинське князівство, легендарну Запорізьку Січ, або як її ще називають-Козацьку Республіку, Українську Народну Республіку та Західно-Українську Народну Республіку, проголошених на теренах нашої Срібної землі – Гуцульської Республіки та Карпатської України, приклади сусідніх народів спонукали до дії, вселяли упевненість у тому, що настане час, коли українці стануть господарями власної долі, не будуть чужими на своїй землі.
Яскравими зірками на небосхилі національної ідеї були для нас Ярослав Мудрий та Данило Галицький, Федір Корятович та Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та Іван Франко, Леся Українка та Михайло Грушевський, Августин Волошин та інші достойники, які власним життям торували нам шлях до свободи та власної державності.
Проголошення Маніфесту І-го з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз'єднання, який було ухвалено 26 листопада 1944 року у нашому місті в кінотеатрі «Перемога» - це також знакова подія нашої історії, як і роки проведені у складі колишнього Радянського Союзу. Та життя показало, що не бувають вічними навіть надпотужні державні утворення, якщо вони не спираються на міцний фундамент, в основі якого верховенство права та захист демократичний свобод, конкурентноспроможна, заснована на різних формах власності, а також орієнтована на найновіші досягнення науки і техніки ринкова економіка тощо. Тоталітарна, або авторитарна форма державного правління більш придатна для консервації існуючих порядків, а не для якісного зростання. І в цьому випадку навіть самовіддана праця людей не може бути прикладом ефективності та якості. Не дають результату, якщо вони відірвані від життя, від реальних потреб людини моральні стимули та лозунги, як би вони гарно не були виписані.
Тож настав час дисидентів та «шестидесятників», а відтак і українського національно-визвольного піднесення 80-90-х років, апогеєм якого стало проголошення 16 липня 1990 року державного суверенітету Української РСР, а трохи згодом - 24 серпня 1991 року Верховна Рада в умовах великого патріотичного піднесення і єднання ухвалила Акт проголошення незалежності України і законодавчо зреалізувала одвічне прагнення українського народу мати свою соборну та незалежну державу.
Поява на європейській та світовій арені незалежної Української держави, активна підтримка її з боку міжнародної спільноти, в тому числі і країн-сусідів, знаменували собою торжество правди та історичної справедливості, засвідчили велику любов до рідної землі та вселили упевненість у правильно обраному шляху, що поєднав нас з цивілізованим світом.
Приємно відзначити, що і наші земляки-мукачівці, представники різних національностей, підтримали ідею незалежності Української держави, неодноразово ставали на захист демократії та свободи, а зараз спрямовують свої зусилля на єднання нашої спільноти заради злагоди, миру та добробуту. Ми повинні уникати прикрих помилок минулого, бути прикладом у дотриманні громадянських прав і свобод, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди і разом зі всією країною будувати таку державу, яка була і є мрією мільйонів наших громадян.
За роки, які минули з славетної дати 24 серпня 1991 року нам нелегко доводилося будувати нове життя. Болісно переживали ми, коли на очах, руйнувалися економічні зв'язки, що десятиліттями розвивалися, коли зупиняли свою роботу колишні передові промислові підприємства, пізнали ми на своєму досвіді, що таке безробіття і страх залишитися наодинці зі своїми проблемами без підтримки держави. Багато чого доводилося робити нам вперше. І призвичаюватися до особливостей ринкової економіки нашого зразка, і до багатопартійної системи, і до всього того, що супроводжує молоду державу в процесі її становлення.
Трохи згодом ми почали бачити результати своєї роботи в нових умовах. Крок за кроком зростала наша впевненість, що зможемо жити краще, що зможемо повніше скористатися тими можливостями, які перед нами з'явилися. Сьогодні ми вже бачимо позитивні зміни в багатьох сферах суспільного життя: в економіці та культурі, освіті та охороні здоров'я, спорті... І якщо подивитися навкруги, нам є чим пишатися і ким пишатися, нам є що показати. Однак ми не можемо і не будемо заспокоюватися на досягнутому, адже роботи у нас також багато: напруженої, самовідданої, цікавої і, не завжди, відразу помітної. Від робітника і інженерно-технічного працівника, науковця та підприємця, освітянина та медика, керівників підприємств, установ та організацій, меценатів та добродійників, працівників засобів масової інформації, а також тісної співпраці органів місцевого самоврядування з широкою громадськістю залежить наш успіх.
Ініційовані Президентом України Віктором Януковичем широкомасштабні реформи спрямовані на покращення життя наших громадян та зміцнення державності, вселяють надію, що нам вдасться побороти наслідки економічної кризи і вийти з неї міцнішими та згуртованішими.
Тож напередодні 20-річного ювілею Незалежності України висловлюю щиру вдячність усім, хто своєю сумлінною працею, знаннями та досвідом робив і робить усе для подальшого розвитку нашого рідного міста, краю та країни, щоб наше життя було заможнішим та щасливішим.
Бажаю вам міцного здоров'я, родинного затишку та тепла, добробуту і незламної віри в щасливе майбутнє нашої країни – України!
З повагою, Мукачівський міський голова Золтан Ленд'єл
Настіпні новини:
- Чи кине Росія курити - питання часу
- Послом України в Білорусі буде Віктор Тихонов
- БЛАГОСЛОВЕН БУДЬ КОЖЕН НАШ ДЕНЬ!
Попередні новини:
- Формується Єдиний державний реєстр громадян, які потребують поліпшення…
- Про обсяги вантажних та пасажирських перевезень за січень-червень 2011…
- ЧАС НАВЕСТИ З КІОСКАМИ ЛАД
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.