Чи часто вам роблять подарунки просто так? Люди чужі, можливо незнайомі. Немає нічого: ні дня народження, ні ювілею – а вам роблять подарунок...
Митці – люди особливі. Ось вони і дарують своє просто так. Дарують частинку свого серця кожному. Дарують тому, що люблять нас. Як би не любили – не дарували б! І підносять нас над буденністю, влаштовують нам невеличке свято, очищують від поганого, лихого.
Четвертого січня в читальній залі Мукачівської міської книгозбірні відбулася презентація нової поетичної збірки члена літературного об'єднання «Рідне слово» Володимира Маслова «Звуки Вселенной». Зібралося в цій залі чимало поціновувачів поезії та однодумців з літературного об'єднання.
Ніби легкий подих, виступ танцювального колективу «Невгамовні» Будинку школяра під керівництвом Наталії Полянської – і дійство почалося, поступово перетворюючись у захоплююче шоу. Цікавий діалоґ ведучої Тетяни Туряниці з автором збірки доповнювався, збагачувався поздоровленнями та побажаннями творчого злету і всього найкращого від сестер та братів по перу. Від Мирослава Дочинця – відомого письменника, журналіста, видавця, члена Національної спілки письменників України; від Тетяни Рибар, Мар'яни Лиховид, від голови міського літоб'єднання Михайла Шушкевича, від Віктора Дворниченка – поета, головного редактора газети «Мукачево» та від Олександра Дулішковича.
Окрасою дійства став теплий і щирий виступ ужгородської поетеси Маріанни Салай-Пак. Вона подарувала автору збірки чудовий, витонченно-ніжний вірш-присвяту. Як той не менш чудовий букет ясраво-червоних квітів.
Звучали пісні на слова поета у виконанні автора, В'ячеслава Журавльова та Олександра Дулішковича. І ще одна пісня – як подарунок від юної співачки Діни Іваниці. Звучали вірші, які віддзеркалюють філософсько-романтичне світосприйняття поета. Які дають спокій і моїй душі, народжують нові думки, емоції. І я вдячний Володимиру за це!
Музика нашого товариша, мукачівського композитора-пісняра Михайла Герца, була органічною та невід'ємною складовою цього незабутнього свята.
– Найрідніше місто, звичайно, для мене – Мукачево, – розповідає поет, – бо в Мукачеві я живу і працюю вже 14-тий рік. Я завдячую цьому чудовому місту гідною роботою, добрими друзями, можливістю реалізувати себе як особистість, бути собою і відчувати себе щасливим. Яким я бачу своє місто, я виразив у таких рядках:
Раскинулся город в долине Карпат,
над Латорицей быстротечной,
в кайме мостовых и оправе оград –
такой современный и вечный.
Здесь пересеченье дорог и времён,
след бурных эпох и явлений.
Сберёг каждый камень, заложенный в нём,
священную нить поколений.
Смешение стилей и языков,
влияние веяний моды –
не стёрли из памяти мудрость веков:
богатство и силу народа.
Хранит древний замок – молчание стен,
а стрелки на замковой башне
неспешно очертят сегодняшний день
и в полночь – он станет вчерашним.
І, нарешті, останній сюрприз для винуватця торжества: О. Дулішкович співає пісню під танцювальний супровід граціозних дівчаток з Чинадіївської дитячої школи мистецтв. Та ще й встигає під час цього дійства покружляти у вальсі з керівником танцюристок Наталією Полянською. Всі задоволені, всі аплодують. Потім довго не розходяться, жваво спілкуються та радіють одне одному.
Людина народжується тільки людиною. Всім іншим вона стає. Всевишній подбав, аби Володимир Маслов став поетом. І я бажаю, щоб його не полишало творче натхнення, щоб ми були свідками появи його нових збірок.
Чудо Рождества
Бог, посылая с неба знак,
звезду вечернюю зажёг.
Она, собой пронзая мрак,
указывала на восток:
на ясли, где Младенец спал
в пещере, сон земной вкусив.
Луч на чело Ему упал,
сон безмятежный озарив.
В луче – дыхание Творца:
оно причина всех причин.
Небесным замыслом Отца
предстал – Единородный Сын.
И, облекая плотью дух,
на землю Бог спустился в Нём,
являя одного из двух, –
рожденье вечного в земном.
Митці – люди особливі. Ось вони і дарують своє просто так. Дарують частинку свого серця кожному. Дарують тому, що люблять нас. Як би не любили – не дарували б! І підносять нас над буденністю, влаштовують нам невеличке свято, очищують від поганого, лихого.
Четвертого січня в читальній залі Мукачівської міської книгозбірні відбулася презентація нової поетичної збірки члена літературного об'єднання «Рідне слово» Володимира Маслова «Звуки Вселенной». Зібралося в цій залі чимало поціновувачів поезії та однодумців з літературного об'єднання.
Ніби легкий подих, виступ танцювального колективу «Невгамовні» Будинку школяра під керівництвом Наталії Полянської – і дійство почалося, поступово перетворюючись у захоплююче шоу. Цікавий діалоґ ведучої Тетяни Туряниці з автором збірки доповнювався, збагачувався поздоровленнями та побажаннями творчого злету і всього найкращого від сестер та братів по перу. Від Мирослава Дочинця – відомого письменника, журналіста, видавця, члена Національної спілки письменників України; від Тетяни Рибар, Мар'яни Лиховид, від голови міського літоб'єднання Михайла Шушкевича, від Віктора Дворниченка – поета, головного редактора газети «Мукачево» та від Олександра Дулішковича.
Окрасою дійства став теплий і щирий виступ ужгородської поетеси Маріанни Салай-Пак. Вона подарувала автору збірки чудовий, витонченно-ніжний вірш-присвяту. Як той не менш чудовий букет ясраво-червоних квітів.
Звучали пісні на слова поета у виконанні автора, В'ячеслава Журавльова та Олександра Дулішковича. І ще одна пісня – як подарунок від юної співачки Діни Іваниці. Звучали вірші, які віддзеркалюють філософсько-романтичне світосприйняття поета. Які дають спокій і моїй душі, народжують нові думки, емоції. І я вдячний Володимиру за це!
Музика нашого товариша, мукачівського композитора-пісняра Михайла Герца, була органічною та невід'ємною складовою цього незабутнього свята.
– Найрідніше місто, звичайно, для мене – Мукачево, – розповідає поет, – бо в Мукачеві я живу і працюю вже 14-тий рік. Я завдячую цьому чудовому місту гідною роботою, добрими друзями, можливістю реалізувати себе як особистість, бути собою і відчувати себе щасливим. Яким я бачу своє місто, я виразив у таких рядках:
Раскинулся город в долине Карпат,
над Латорицей быстротечной,
в кайме мостовых и оправе оград –
такой современный и вечный.
Здесь пересеченье дорог и времён,
след бурных эпох и явлений.
Сберёг каждый камень, заложенный в нём,
священную нить поколений.
Смешение стилей и языков,
влияние веяний моды –
не стёрли из памяти мудрость веков:
богатство и силу народа.
Хранит древний замок – молчание стен,
а стрелки на замковой башне
неспешно очертят сегодняшний день
и в полночь – он станет вчерашним.
І, нарешті, останній сюрприз для винуватця торжества: О. Дулішкович співає пісню під танцювальний супровід граціозних дівчаток з Чинадіївської дитячої школи мистецтв. Та ще й встигає під час цього дійства покружляти у вальсі з керівником танцюристок Наталією Полянською. Всі задоволені, всі аплодують. Потім довго не розходяться, жваво спілкуються та радіють одне одному.
Людина народжується тільки людиною. Всім іншим вона стає. Всевишній подбав, аби Володимир Маслов став поетом. І я бажаю, щоб його не полишало творче натхнення, щоб ми були свідками появи його нових збірок.
Олександр Дулішкович, публіцист, прозаїк
Бог, посылая с неба знак,
звезду вечернюю зажёг.
Она, собой пронзая мрак,
указывала на восток:
на ясли, где Младенец спал
в пещере, сон земной вкусив.
Луч на чело Ему упал,
сон безмятежный озарив.
В луче – дыхание Творца:
оно причина всех причин.
Небесным замыслом Отца
предстал – Единородный Сын.
И, облекая плотью дух,
на землю Бог спустился в Нём,
являя одного из двух, –
рожденье вечного в земном.
Владимир Маслов
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.