Яка б економічна ситуація в державі і, зокрема, Мукачеві не складалася, а фестиваль «Червене вино» проводився регулярно. І цього хотіли й хочуть не тільки власне мукачівці, численні гості з усіх куточків України, але й самі винороби.
Адже тільки на нашому фестивалі не потрібно платити податків з прибутків, як це робиться на інших винних фестах і винороби мають можливість непогано заробити. Окрім того, нагороди «Червоного вина» є для них чудовою рекламою, сотні гостей нашого фестивалю з усієї України записують їх домашні адреси і приїжджають до них за улюбленим вином будь-якої пори року. Багато виноробів уже мають свої фірмові наклейки на пляшки і можуть продавати своє вино в магазинах. Але через дебільний, вибачте на слові, циркуляр, що вимагає сплатити за ліцензію на виготовлення вина півмільйона гривень, цього робити не можуть. Виручає «Червене вино».
Якщо ж продовжувати тему фінансів, то фестиваль «Червене вино» дає непоганий прибуток і міській казні, адже це і вщерть заповнені всі готелі і мотелі Мукачева, добрі прибутки від тисяч туристів торгівлі, закладів громадського харчування. Адже в останні роки менше 50 тисяч протягом трьох днів у Мукачеві не бувало, а цього року, як зазначив перший заступник міського голови Мукачева Ернест Нусер, фестиваль відвідало майже 60 тисяч чоловік і було випити понад 75 тисяч літрів вина, а скільки з'їдено, важко і сказати. Тому в організації і проведенні фестивалю найактивнішу участь приймає відділ торгівлі, громадського харчування, побуту та захисту прав споживачів міськвиконкому. Приміром, у попередні роки відвідувачі часто змушені були їсти наші національні страви навстоячки, оскільки не вистачало посадкових місць. А цього року організатори подбали, щоб кожен міг під дахом зручно смакувати запашним бограч-гуляшем, смаженими пікницею, крумплями й, зрозуміло, шашликом, запиваючи їх добірними винами. Адже одна із заповідей любителів вина гласить: «Вино смакуватиме краще, якщо не забудеш про закуску».
У суботу вранці мені здалося, що з посадковими місцями організатори, так би мовити, десь переборщили, але вже післяобідньої пори побачив, що як на вул. Пушкіна, так і на площі Миру вільних посадкових місць майже не було. Зрештою, від їх збільшення ніхто не постраждав, адже територію «Червеного вина» збільшили удвічі – від Центральної бібліотеки до ЗОШ № 20 на вул. Пушкіна. До честі організаторів, подбали вони і про побутові проблеми дегустувальників – у різних куточках поставили понад 20 біотуалетів. Безплатних. А майстрам народної творчості – постійним учасникам нашого фестивалю виділили вулицю Я.Мудрого аж до пошти. Вперше пропонувала свої вироби – чоловічі й жіночі капелюхи та капелюшки Хустська фетро-фільцева фабрика, а на другому кінці пропонували коров'ячу та овечу бринзу рахівські сировари.
Знані винороби краю можуть проігнорувати який інший винний фест, але тільки не мукачівський. Приміром, Іван Урста з Великих Берегів Берегівського району каже, що в берегівському фестивалі «Біле вино» участі ніколи не бере, невисокої думки він і про інші винні фестивалі, що проводяться в нашому краї, зате є палким шанувальником мукачівського, який полюбив з першої своєї участі в ньому кілька років тому. І городяни, тисячі гостей з усіх усюд вже добре знають, до кого підходити на смакування. Приміром, виноробам з села Бене Берегівського району Іштвану Варзі, Ернесту Бірову виділили місця в самому кінці-закутку неподалік «Прогресу», але група приїжджих з Харкова шукала й таки знайшла названих виноробів, пам'ятаючи їх за попередніми роками. Так само завжди стоять черги біля наметів Василя Анталовського, Володимира Райчинця, Івана Урсти, Карла Шоша, Олександра Якоба, Йосипа Машіки, Олександра Ковача... У неділю, передостаннього фестивального дня, я гадав, хто ж із них отримає перший приз, бо ж без призів жоден із них у попередні роки не залишався. А це мій старший син Тарас запропонував «покушати» вина в його знайомого Василя Лендєла, якого я перший раз бачив. Його намет стояв біля входу в старий пасаж і людського велелюддя біля нього не спостерігалося. Вибір червоних і білих вин багатий, був навіть чудовий австрійського сорту цвайгельт, якого в інших виноробів цього року не бачив. Букет і якість вин прекрасні. Побачивши давнього знайомого, колишнього директора радгоспу-заводу «Лалівський», доброго знавця вина Івана Пруницю, запропонував і йому подегустувати вина Василя Лендєла аби звіритись зі смаками. Спробувавши напої, Іван Олексійович підняв догори великого пальця: «Чудові!». То ж, коли на підведенні підсумків фестивалю народний депутат України, Почесний громадянин Мукачева Віктор Балога вручав Василю Лендєлу Грамоту за 1 місце і приз – коня-гуцулика, я знав, що цілком справедливо.
Вперше було започатковано два нових конкурси – «Вино журналістських симпатій», яке визначало альтернативне журі київських мас-медійників та «Вино міського голови Мукачева», котре за власним смаком називав Золтан Ленд'єл. Тепер цілий рік цей бренд належатиме Іштванові Варзі із села Бене, що на Берегівщині. Відповідну грамоту і дубову діжку йому вручив сам голова. А приз журналістів і овечку за вино «Троянда Закарпаття» вручили Василю Анталовському з Бобовища. Він також отримав Грамоту за друге місце в головному конкурсі і живе телятко. А третім призером фестивалю став його односелець Павло Мешкулинець. Як бачимо на День Василя два головні призи отримали два Василі – Лендєл та Анталовський. Опісля перед мукачівцями і тисячами гостей виступив Закарпатський державний народних хор з колядками і народними піснями.
Чому наш фестиваль набув такої популярності по всій Україні та за її межами? Значною мірою через його атмосферу, чудову духовну ауру. Треба було бачити, коли під час виступів на великій сцені рок-гурту «Рокаш», відомих естрадних виконавців вечорами сотні без перебільшення радісно збуджених людей танцювали, водили хороводи, підспівували виконавцям.
Треба сказати, що в рамках «Червоного вина» проведено міжнародну туристичну конференцію «Виноробство – як складова сталого розвитку туризму Карпатського регіону», на якій виступили наші винороби Іван Урста та Василь Анталовськийз повідомленнями про особливості виноградарства в Берегівському та Мукачівському районах, їх колеги з Угорщини та Австрії, які представили на дегустацію і свої домашні вина. А на самому фестивалі було розгорнуто два інформаційні намети з туристичної привабливості Мукачева і Закарпаття в цілому.
І важко собі уявити наш фестиваль без інших – Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю-конкурсу естрадної пісні «Різдвяна зіронька», який зібрав цього року понад 160 виконавців та колективів з усієї України, а також обласного фестивалю переможців районних конкурсів «Вертеп-2013». Три дні на великій сцені перед драмтеатром співали-колядували шістдесят колядницьких колективів з усіх міст і районів Закарпаття. І кожен отримав грошову премію від Віктора Балоги. А потім ще радували слух юні колядники з усіх шкіл та мистецьких закладів Мукачева. Виступили на мукачівській сцені і колядними з міста-побратима Мукачева Харцизька Донецької області. Вражень у них від нашого міста – годинами переповідати. Отож, поставте себе на місце гостя з Дніпропетровщини, Одеси чи іншого східного або центрального регіону, коли пірнає душею в наші неповторні народні мелодії, колядки, коломийки, п'є чисте виноградне вино, смакує національними стравами. Де він ще таке знайде? Почесними гостями фестивалю були генеральні консули Словаччини та Угорщини в Ужгороді Янка Бур'янова та Йожеф Бочкаї, мер Пряшева Павел Гадьярі, мер угорського міста Толчво Ернест Чомо, мер хорватського міста Паг Анте Фабіяніч та інші.
Окрім мистецьких фестивалів відбулися і спортивні турніри. В залі СОК ДЮСШ у Новорічно-Різдвяному турнірі змагались баскетболісти-ветерани України, Литви, Словаччини, а в шаховому клубі за головний приз Міжнародного турніру «Різдвяне Мукачево» змагались юні шахісти.
І наостанок: небо було прихильним до нашого феєричного фестивалю, був легкий морозець, падав сніг, виглядало й сонечко. А у вівторок робітники розбирали намети під нудний дощ, важко було обходити калюжі, що утворилися від розталого снігу. І всі раділи, що на час фестивалю його не було. А ми ще раз подумки дякуємо чотирьом Василям, які подарували нам це свято 18 років тому.
Якщо ж продовжувати тему фінансів, то фестиваль «Червене вино» дає непоганий прибуток і міській казні, адже це і вщерть заповнені всі готелі і мотелі Мукачева, добрі прибутки від тисяч туристів торгівлі, закладів громадського харчування. Адже в останні роки менше 50 тисяч протягом трьох днів у Мукачеві не бувало, а цього року, як зазначив перший заступник міського голови Мукачева Ернест Нусер, фестиваль відвідало майже 60 тисяч чоловік і було випити понад 75 тисяч літрів вина, а скільки з'їдено, важко і сказати. Тому в організації і проведенні фестивалю найактивнішу участь приймає відділ торгівлі, громадського харчування, побуту та захисту прав споживачів міськвиконкому. Приміром, у попередні роки відвідувачі часто змушені були їсти наші національні страви навстоячки, оскільки не вистачало посадкових місць. А цього року організатори подбали, щоб кожен міг під дахом зручно смакувати запашним бограч-гуляшем, смаженими пікницею, крумплями й, зрозуміло, шашликом, запиваючи їх добірними винами. Адже одна із заповідей любителів вина гласить: «Вино смакуватиме краще, якщо не забудеш про закуску».
У суботу вранці мені здалося, що з посадковими місцями організатори, так би мовити, десь переборщили, але вже післяобідньої пори побачив, що як на вул. Пушкіна, так і на площі Миру вільних посадкових місць майже не було. Зрештою, від їх збільшення ніхто не постраждав, адже територію «Червеного вина» збільшили удвічі – від Центральної бібліотеки до ЗОШ № 20 на вул. Пушкіна. До честі організаторів, подбали вони і про побутові проблеми дегустувальників – у різних куточках поставили понад 20 біотуалетів. Безплатних. А майстрам народної творчості – постійним учасникам нашого фестивалю виділили вулицю Я.Мудрого аж до пошти. Вперше пропонувала свої вироби – чоловічі й жіночі капелюхи та капелюшки Хустська фетро-фільцева фабрика, а на другому кінці пропонували коров'ячу та овечу бринзу рахівські сировари.
Знані винороби краю можуть проігнорувати який інший винний фест, але тільки не мукачівський. Приміром, Іван Урста з Великих Берегів Берегівського району каже, що в берегівському фестивалі «Біле вино» участі ніколи не бере, невисокої думки він і про інші винні фестивалі, що проводяться в нашому краї, зате є палким шанувальником мукачівського, який полюбив з першої своєї участі в ньому кілька років тому. І городяни, тисячі гостей з усіх усюд вже добре знають, до кого підходити на смакування. Приміром, виноробам з села Бене Берегівського району Іштвану Варзі, Ернесту Бірову виділили місця в самому кінці-закутку неподалік «Прогресу», але група приїжджих з Харкова шукала й таки знайшла названих виноробів, пам'ятаючи їх за попередніми роками. Так само завжди стоять черги біля наметів Василя Анталовського, Володимира Райчинця, Івана Урсти, Карла Шоша, Олександра Якоба, Йосипа Машіки, Олександра Ковача... У неділю, передостаннього фестивального дня, я гадав, хто ж із них отримає перший приз, бо ж без призів жоден із них у попередні роки не залишався. А це мій старший син Тарас запропонував «покушати» вина в його знайомого Василя Лендєла, якого я перший раз бачив. Його намет стояв біля входу в старий пасаж і людського велелюддя біля нього не спостерігалося. Вибір червоних і білих вин багатий, був навіть чудовий австрійського сорту цвайгельт, якого в інших виноробів цього року не бачив. Букет і якість вин прекрасні. Побачивши давнього знайомого, колишнього директора радгоспу-заводу «Лалівський», доброго знавця вина Івана Пруницю, запропонував і йому подегустувати вина Василя Лендєла аби звіритись зі смаками. Спробувавши напої, Іван Олексійович підняв догори великого пальця: «Чудові!». То ж, коли на підведенні підсумків фестивалю народний депутат України, Почесний громадянин Мукачева Віктор Балога вручав Василю Лендєлу Грамоту за 1 місце і приз – коня-гуцулика, я знав, що цілком справедливо.
Вперше було започатковано два нових конкурси – «Вино журналістських симпатій», яке визначало альтернативне журі київських мас-медійників та «Вино міського голови Мукачева», котре за власним смаком називав Золтан Ленд'єл. Тепер цілий рік цей бренд належатиме Іштванові Варзі із села Бене, що на Берегівщині. Відповідну грамоту і дубову діжку йому вручив сам голова. А приз журналістів і овечку за вино «Троянда Закарпаття» вручили Василю Анталовському з Бобовища. Він також отримав Грамоту за друге місце в головному конкурсі і живе телятко. А третім призером фестивалю став його односелець Павло Мешкулинець. Як бачимо на День Василя два головні призи отримали два Василі – Лендєл та Анталовський. Опісля перед мукачівцями і тисячами гостей виступив Закарпатський державний народних хор з колядками і народними піснями.
Чому наш фестиваль набув такої популярності по всій Україні та за її межами? Значною мірою через його атмосферу, чудову духовну ауру. Треба було бачити, коли під час виступів на великій сцені рок-гурту «Рокаш», відомих естрадних виконавців вечорами сотні без перебільшення радісно збуджених людей танцювали, водили хороводи, підспівували виконавцям.
Треба сказати, що в рамках «Червоного вина» проведено міжнародну туристичну конференцію «Виноробство – як складова сталого розвитку туризму Карпатського регіону», на якій виступили наші винороби Іван Урста та Василь Анталовськийз повідомленнями про особливості виноградарства в Берегівському та Мукачівському районах, їх колеги з Угорщини та Австрії, які представили на дегустацію і свої домашні вина. А на самому фестивалі було розгорнуто два інформаційні намети з туристичної привабливості Мукачева і Закарпаття в цілому.
І важко собі уявити наш фестиваль без інших – Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю-конкурсу естрадної пісні «Різдвяна зіронька», який зібрав цього року понад 160 виконавців та колективів з усієї України, а також обласного фестивалю переможців районних конкурсів «Вертеп-2013». Три дні на великій сцені перед драмтеатром співали-колядували шістдесят колядницьких колективів з усіх міст і районів Закарпаття. І кожен отримав грошову премію від Віктора Балоги. А потім ще радували слух юні колядники з усіх шкіл та мистецьких закладів Мукачева. Виступили на мукачівській сцені і колядними з міста-побратима Мукачева Харцизька Донецької області. Вражень у них від нашого міста – годинами переповідати. Отож, поставте себе на місце гостя з Дніпропетровщини, Одеси чи іншого східного або центрального регіону, коли пірнає душею в наші неповторні народні мелодії, колядки, коломийки, п'є чисте виноградне вино, смакує національними стравами. Де він ще таке знайде? Почесними гостями фестивалю були генеральні консули Словаччини та Угорщини в Ужгороді Янка Бур'янова та Йожеф Бочкаї, мер Пряшева Павел Гадьярі, мер угорського міста Толчво Ернест Чомо, мер хорватського міста Паг Анте Фабіяніч та інші.
Окрім мистецьких фестивалів відбулися і спортивні турніри. В залі СОК ДЮСШ у Новорічно-Різдвяному турнірі змагались баскетболісти-ветерани України, Литви, Словаччини, а в шаховому клубі за головний приз Міжнародного турніру «Різдвяне Мукачево» змагались юні шахісти.
І наостанок: небо було прихильним до нашого феєричного фестивалю, був легкий морозець, падав сніг, виглядало й сонечко. А у вівторок робітники розбирали намети під нудний дощ, важко було обходити калюжі, що утворилися від розталого снігу. І всі раділи, що на час фестивалю його не було. А ми ще раз подумки дякуємо чотирьом Василям, які подарували нам це свято 18 років тому.
Микола Рішко
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.