Кожного року з першим подихом весни приходить до нас неповторне і дуже прекрасне свято – Жінки. Саме воно традиційно є доброю і слушною нагодою привітати усіх жінок нашого міста і сказати їм, нашим коханим, матерям, сестрам, бабусям, донькам, колегиням, слова щирої любові і вдячності. Бо 8 Березня,
починаючи з 1946 року, у нашому краї – свято берегинь сімейного щастя, свято тих, на чиїх тендітних плечах не лише родинний затишок, а й нелегкі трудові будні, «друга зміна» у власному домі. Сьогодні наші милі, кохані жінки відіграють важливу роль у всіх сферах економічного, соціального та громадсько-політичного життя.
А почалося визнання ролі жінок 65 років тому у перше Жіноче свято – 8 Березня 1946 року. Виступаючи на урочистих зборах активісток Мукачева й жінок – передовиків виробництва з доповіддю « 8 Березня – Всенародне жіноче свято» голова Мукачівської жіночої організації Є.Ландовська, зокрема, сказала:
- Безправним було життя жінок у нашому краї до визволення Закарпаття. Їм не вдавалося влаштовуватись на роботу. Бо й чоловіки те не могли зробити. Не можна було знайти на Підкарпатській Русі жінку-керівника. Чоловіки одержували більш високу заробітну плату, аніж жінки.
Та все змінилося після визволення нашого краю славними воїнами Червоної Армії. Наші жінки вперше стали рівноправними з чоловіками. І тепер кажу вам, дорогі мої жінки-службовці, вчительки, лікарки, медичні сестри, робітниці, домогосподарки, що не випадково жіночий день святкують у перші дні весни. Бо саме в цей час пробуджується природа, а з першими теплими промінцями весняного сонця розквітають і наші жінки. І всюди, де є їх присутність, відчувається добро, чоловікам хочеться бути гарнішими, працювати краще. Не секрет, що жінки працюють продуктивніше, красивіше виконують роботу. Я від імені жіночої організації Мукачева, від усього серця вітаю нашу вільну закарпатську жінку-трудівницю, матір, нашу з вами опору...
На урочистих зборах було відзначено скромними подарунками кращих жінок-виробничниць: Ярину Антонік з млиноуправління, Ібою Гужвай, Розалію Віщак, Марію Мілес, Зою Арохову, Марію Горонді з міськторгу, Марію Чорней, Гізеллу Товт, Олену Зозулю, Єлизавету Брос, Ганну Маняк з тютюнової фабрики, Терезію Дебелу, Маргариту Бучину, Пелагію Матінко, Марію Білащинець, Віру Вінер, Ольгу Шепу, Марію Фізер, Валерію Кішик з пивоварного заводу, Терезію Дулов, Марію Іванчо з меблевої фабрики та інших.
Збори з нагоди 8 Березня відбулися і в Мукачівській окрузі. На них зібралися голови жіночих організацій, активістки з багатьох сіл Мукачівщини. Їх відкрила і виступила з доповіддю учасниця Великої Вітчизняної війни, ще недавній поручик Чехословацького корпусу Людвіка Свободи Софія Гарагонич. У своїй доповіді вона наголосила, що в Мукачівській окрузі є 380 жінок-агітаторів, 350 жінок-вчителів, 55 жінок-службовців... Семеро жінок висунуто на керівні посади.
У більшості сіл організовано жіночі ради. Голова кожної жіночої ради розподіляє роботу між активістками по секціях: культосвітній, шкільній, виробничій, кооперативній, санітарній. Помітна роль жіночих організацій у Завидові, Червеньові, Верхньому Коропці, Німецькій Кучаві, де організовано вечірні школи для неписьменних і малописьменних. У Великих Лучках завдяки жінкам-активісткам відкрито родильний будинок на 15 ліжок. У Руському жінки випустили вже другий номер стінної газети «Вільна жінка Закарпаття»...
{linkr:related;keywords:%C3%91%C2%81%C3%90%C2%B2%C3%91%C2%8F%C3%91%C2%82%C3%90%C2%BE;limit:5;title:%C3%90%C2%A1%C3%90%C2%B2%C3%91%C2%8F%C3%90%C2%B7%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%BD%C3%91%C2%8B%C3%90%C2%B5+%C3%91%C2%81%C3%91%C2%82%C3%90%C2%B0%C3%91%C2%82%C3%91%C2%8C%C3%90%C2%B8}А почалося визнання ролі жінок 65 років тому у перше Жіноче свято – 8 Березня 1946 року. Виступаючи на урочистих зборах активісток Мукачева й жінок – передовиків виробництва з доповіддю « 8 Березня – Всенародне жіноче свято» голова Мукачівської жіночої організації Є.Ландовська, зокрема, сказала:
- Безправним було життя жінок у нашому краї до визволення Закарпаття. Їм не вдавалося влаштовуватись на роботу. Бо й чоловіки те не могли зробити. Не можна було знайти на Підкарпатській Русі жінку-керівника. Чоловіки одержували більш високу заробітну плату, аніж жінки.
Та все змінилося після визволення нашого краю славними воїнами Червоної Армії. Наші жінки вперше стали рівноправними з чоловіками. І тепер кажу вам, дорогі мої жінки-службовці, вчительки, лікарки, медичні сестри, робітниці, домогосподарки, що не випадково жіночий день святкують у перші дні весни. Бо саме в цей час пробуджується природа, а з першими теплими промінцями весняного сонця розквітають і наші жінки. І всюди, де є їх присутність, відчувається добро, чоловікам хочеться бути гарнішими, працювати краще. Не секрет, що жінки працюють продуктивніше, красивіше виконують роботу. Я від імені жіночої організації Мукачева, від усього серця вітаю нашу вільну закарпатську жінку-трудівницю, матір, нашу з вами опору...
На урочистих зборах було відзначено скромними подарунками кращих жінок-виробничниць: Ярину Антонік з млиноуправління, Ібою Гужвай, Розалію Віщак, Марію Мілес, Зою Арохову, Марію Горонді з міськторгу, Марію Чорней, Гізеллу Товт, Олену Зозулю, Єлизавету Брос, Ганну Маняк з тютюнової фабрики, Терезію Дебелу, Маргариту Бучину, Пелагію Матінко, Марію Білащинець, Віру Вінер, Ольгу Шепу, Марію Фізер, Валерію Кішик з пивоварного заводу, Терезію Дулов, Марію Іванчо з меблевої фабрики та інших.
Збори з нагоди 8 Березня відбулися і в Мукачівській окрузі. На них зібралися голови жіночих організацій, активістки з багатьох сіл Мукачівщини. Їх відкрила і виступила з доповіддю учасниця Великої Вітчизняної війни, ще недавній поручик Чехословацького корпусу Людвіка Свободи Софія Гарагонич. У своїй доповіді вона наголосила, що в Мукачівській окрузі є 380 жінок-агітаторів, 350 жінок-вчителів, 55 жінок-службовців... Семеро жінок висунуто на керівні посади.
У більшості сіл організовано жіночі ради. Голова кожної жіночої ради розподіляє роботу між активістками по секціях: культосвітній, шкільній, виробничій, кооперативній, санітарній. Помітна роль жіночих організацій у Завидові, Червеньові, Верхньому Коропці, Німецькій Кучаві, де організовано вечірні школи для неписьменних і малописьменних. У Великих Лучках завдяки жінкам-активісткам відкрито родильний будинок на 15 ліжок. У Руському жінки випустили вже другий номер стінної газети «Вільна жінка Закарпаття»...
Михайло ТОВТИН, краєзнавець.
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.