Без найменшої спроби зрозуміти, з болем у серці сприйняла горезвісний указ Горбачова про винищення, в рамках вседержавної боротьби з пияцтвом, дорідних плантацій виноградників. І не тільки
я. Хіба можна йти на плантації вирощеного, викоханого тобою винограду з сокирою, бульдозером, нищити все вогнем? Жодного кущика не вирубали у нашому радгоспі-заводі «Мукачівський». Зайнялися садівництвом.
З виноградарством пов'язане усе моє життя. І батька мого, діда й прадіда... Секрети вирощення плодовитих кущів передавалося з покоління в покоління. А як любив вирощувати виноградні кущі мій шкільний учитель. Він і розповів нам, школярам легенду про те, як ця благородна рослина потрапила на Закарпаття.
... Ще в часи коли на Олімпі грецькі боги смакували з келихів нектар, громовержцю Зевсу та його оточенню дуже дошкуляв молодий Вакх – невиправний п'яниця і гульвіса. Щоб відучити його від пагубної пристрасті розпорядився Зевс вислати Вакха в краї, де люди не знають виноградарства. Таким виявився наші землі. Північно-східна частина Карпат була густо вкрита кущами терну й шипшини. Відправляючись на заслання Вакх потай прихопив із собою виноградну лозу і став місцеве населення навчати виноградарству.
В часи, коли племена гунів рушили через історичне Закарпаття в Панонську низовину, місцеве слов'янське населення вже добре зналося на виноробстві. Вчені-археологи стверджують, що за їх даними виноробство на території краю було відоме у УІІІ – УІ століттях до н.е. А найперша письмова згадка про виноград датується 1093 роком. Тоді угорський король Ласло І «село Севлюш (нинішнє місто Виноградів) передавав з людьми, землею, рухомим і нерухомим майном у власність місцевих монахів». Через 150 літ, інший угорський король Бейла ІУ у 1247 році видав грамоту, за якою жителі Берегова були зобов'язані віддавати десятину врожаю винограду церкві й монастирям. Як засвідчують писемні джерела в той час виноградарством займалися у Севлюші, Мукачеві, Середньому, Берегові, Ужгороді, Мужієві, Варієві, Косині...
У 1376 році угорська королева Ержебет дозволила жителям Мукачева вирізати печатку і скріплювати нею документи при продажу виноградних плантацій. З ХІУ століття на торгах міст краю була посилена продажа вина. І в 1446 році мукачівські торгівці одержали дозвіл від правителя Яноша Хуняді «право продажу вина на розлив».А з 1482 року мукачівцям заборонялося ввозити в місто над Латорицею «чужі вина до тих пір, поки в місті були свої». До речі, мукачівські й берегівські вина мали такий вишуканий смак, що подавалися на королівський стіл. І правителі по той бік Карпат охоче купували вина в нашому місті.
Великої шкоди виноградарству в нашому краї завдали Перша й Друга світові війни. На час визволення Закарпаття Червоною Армією в краї залишалося всього 3,5 тисячі гектарів виноградників. У стислі строки, на базі старих господарств, були організовані Мукачівський, Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Середнянський, Мужіївський винрадгоспи. І вже в 1953 році площа під виноградниками досягла 5,4 тисяча гектарів. А про те велике значення яке покладалося на виноробство в нашому краї говорить той факт, що із 47 Героїв Соціалістичної Праці 11 були виноградарями. В Мукачівському радгоспі-заводі таких було троє: делегат Першого з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України Василь Долинський, я та в 1958 році цієї найвищої трудової відзнаки удостоївся ланковий з моєї бригади Андрій Ковач.
Високій якості закарпатські вина зобов'язані не лише добрим природним умовам, але й знаючим виноградарям. Бо поки сік ягід винограду перетвориться в іскристий у бокалі золотий або рубіново-червоний напій проходить чимало часу. Не випадково кажуть, що виноградар і винороб мають мати не тільки талант, але й ту чуттєвість, яку не одержиш разом з дипломом, бо здобувається тільки на плантації, у винному підвалі...
З виноградарством пов'язане усе моє життя. І батька мого, діда й прадіда... Секрети вирощення плодовитих кущів передавалося з покоління в покоління. А як любив вирощувати виноградні кущі мій шкільний учитель. Він і розповів нам, школярам легенду про те, як ця благородна рослина потрапила на Закарпаття.
... Ще в часи коли на Олімпі грецькі боги смакували з келихів нектар, громовержцю Зевсу та його оточенню дуже дошкуляв молодий Вакх – невиправний п'яниця і гульвіса. Щоб відучити його від пагубної пристрасті розпорядився Зевс вислати Вакха в краї, де люди не знають виноградарства. Таким виявився наші землі. Північно-східна частина Карпат була густо вкрита кущами терну й шипшини. Відправляючись на заслання Вакх потай прихопив із собою виноградну лозу і став місцеве населення навчати виноградарству.
В часи, коли племена гунів рушили через історичне Закарпаття в Панонську низовину, місцеве слов'янське населення вже добре зналося на виноробстві. Вчені-археологи стверджують, що за їх даними виноробство на території краю було відоме у УІІІ – УІ століттях до н.е. А найперша письмова згадка про виноград датується 1093 роком. Тоді угорський король Ласло І «село Севлюш (нинішнє місто Виноградів) передавав з людьми, землею, рухомим і нерухомим майном у власність місцевих монахів». Через 150 літ, інший угорський король Бейла ІУ у 1247 році видав грамоту, за якою жителі Берегова були зобов'язані віддавати десятину врожаю винограду церкві й монастирям. Як засвідчують писемні джерела в той час виноградарством займалися у Севлюші, Мукачеві, Середньому, Берегові, Ужгороді, Мужієві, Варієві, Косині...
У 1376 році угорська королева Ержебет дозволила жителям Мукачева вирізати печатку і скріплювати нею документи при продажу виноградних плантацій. З ХІУ століття на торгах міст краю була посилена продажа вина. І в 1446 році мукачівські торгівці одержали дозвіл від правителя Яноша Хуняді «право продажу вина на розлив».А з 1482 року мукачівцям заборонялося ввозити в місто над Латорицею «чужі вина до тих пір, поки в місті були свої». До речі, мукачівські й берегівські вина мали такий вишуканий смак, що подавалися на королівський стіл. І правителі по той бік Карпат охоче купували вина в нашому місті.
Великої шкоди виноградарству в нашому краї завдали Перша й Друга світові війни. На час визволення Закарпаття Червоною Армією в краї залишалося всього 3,5 тисячі гектарів виноградників. У стислі строки, на базі старих господарств, були організовані Мукачівський, Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Середнянський, Мужіївський винрадгоспи. І вже в 1953 році площа під виноградниками досягла 5,4 тисяча гектарів. А про те велике значення яке покладалося на виноробство в нашому краї говорить той факт, що із 47 Героїв Соціалістичної Праці 11 були виноградарями. В Мукачівському радгоспі-заводі таких було троє: делегат Першого з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України Василь Долинський, я та в 1958 році цієї найвищої трудової відзнаки удостоївся ланковий з моєї бригади Андрій Ковач.
Високій якості закарпатські вина зобов'язані не лише добрим природним умовам, але й знаючим виноградарям. Бо поки сік ягід винограду перетвориться в іскристий у бокалі золотий або рубіново-червоний напій проходить чимало часу. Не випадково кажуть, що виноградар і винороб мають мати не тільки талант, але й ту чуттєвість, яку не одержиш разом з дипломом, бо здобувається тільки на плантації, у винному підвалі...
Марія РУСИНКО, Герой Соціалістичної праці
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.