Коли 27 січня 1945 року воїни Червоної Армії визволили Освенцим, цю чи не найжахливішу фабрику смерті, створену фашистами на території Європи, вони знайшли там всього 7,5 тисячі ще живих в'язнів. Розташований табір
на площі в 5 тисяч гектарів за 60 кілометрів від Кракова. Він був розрахований на одночасне утримання 150 тисяч в'язнів. Що собою являло рукотворне пекло добре видно із спогадів колишнього в'язня Освенциму, поляка Мечислава Кета, який у повоєнний час став журналістом-публіцистом. За його даними число перетворених у попіл в цьому таборі сягало 4 мільйонів чоловік. «В 30 печах третього й четвертого крематоріїв щоденно спалювали по 5 тисяч, а в печах першого й другого – по 3 тисячі людей на добу, вивезених із Підкарпатської Русі».
За роки окупації фашисти закатували на українській землі 5 мільйонів 264 тисячі мирного населення і військовополонених та ще вивезли на каторжні роботи 2,4 мільйона молоді. Уявити важко, але з маленької Подкарпатської Русі, де в 1930 році (за даними перепису) проживало 727 тисяч населення, фашисти забрали в концентраційні і робочі табори 183 тисячі 395 мирних громадян, з яких було фізично знищено 114 982 чоловік. 70 895 закарпатських русинів, українців, звідали рабську долю в концентраційних і робочих таборах Німеччини, Австрії, Угорщини... Серед цих багатотисячних жертв фашизму чільне місце припало на єврейське населення краю. Як тільки розпочалася Велика Вітчизняна війна угорські власті зібрали з території Підкарпатської Русі понад 30 тисяч євреїв і передали їх нацистам в Коломию та Кам'янець-Подільський. За свідченням тих, кому вдалося втекти й уникнути страшної розправи, 27 – 29 серпня 1941 року фашисти розстріляли з кулеметів та інших видів вогнепальної зброї тільки на околиці Кам'янець-Подільська біля 23 тисяч чоловік, переважно, жінок, дітей, стариків. Із них від 14 до 18 тисяч були із Підкарпатської Русі. Іншу частину вивезених євреїв відправили до Львова, Станіслава, Бучача або повезли на Схід. Сліди їх знаходимо навіть у Прибалтиці.
Як пише в своїй книзі Йешеягу А.Елинек «Карпатська діаспора. Євреї Підкарпатської Русі й Мукачева»: «Загальна кількість загиблих ніколи не стане відомою. Бо багато з вивезених знайшли свою смерть при різних інших обставинах: потонули в Дністрі, загинули від рук місцевих українців (націоналістів), від голоду і холоду». За приблизними даними, протягом 36 днів депортації в 1944 році, з території Підкарпатської Русі було вивезено 115 тисяч євреїв. Найбільшу кількість євреїв було вивезено з Мукачева. За десять днів, з 14 по 25 травня 1944 року з міста над Латорицею було вивезено в Освенцим 28 585 чоловік, з Ужгорода з 17 травня по 31 травня депортували на знищення 13 160 євреїв, з Берегова з 16 по 29 травня повантажили у потяги смерті 11 оо9 приречених на загибель, з Хуста, з 24 травня по 6 червня відправили на фабрику смерті 10 825 громадян єврейської національності, з Виноградова – з 20 травня по 3 червня в Осенцим завантажили 9 840 мирних жителів єврейської національності...
Уряд ФРН в 1996 році офіційно оголосив 27 січня «Днем пам'яті жертв Голокосту». А першого листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН, оголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. У цей день в 2011 році єврейська громада Мукачева відправила в пам'ять про жертви Голокосту на старому кладовищі, біля пам'ятного знака молебень. Завтра також біля нього зберуться євреї і всі люди доброї волі міста над Латорицею, аби вшанувати пам'ять про невинно загиблих.
Мене з фашистського концтабору визволили американські солдати. Але те, що саме воїни Червоної Армії 67 років тому визволили в'язнів Освенциму, відтак розгромили разом із своїми союзниками фашистську Німеччину, чим створили справжню основу для того, щоб людиноненависницька політика не повторилася ніде й ніколи.
За роки окупації фашисти закатували на українській землі 5 мільйонів 264 тисячі мирного населення і військовополонених та ще вивезли на каторжні роботи 2,4 мільйона молоді. Уявити важко, але з маленької Подкарпатської Русі, де в 1930 році (за даними перепису) проживало 727 тисяч населення, фашисти забрали в концентраційні і робочі табори 183 тисячі 395 мирних громадян, з яких було фізично знищено 114 982 чоловік. 70 895 закарпатських русинів, українців, звідали рабську долю в концентраційних і робочих таборах Німеччини, Австрії, Угорщини... Серед цих багатотисячних жертв фашизму чільне місце припало на єврейське населення краю. Як тільки розпочалася Велика Вітчизняна війна угорські власті зібрали з території Підкарпатської Русі понад 30 тисяч євреїв і передали їх нацистам в Коломию та Кам'янець-Подільський. За свідченням тих, кому вдалося втекти й уникнути страшної розправи, 27 – 29 серпня 1941 року фашисти розстріляли з кулеметів та інших видів вогнепальної зброї тільки на околиці Кам'янець-Подільська біля 23 тисяч чоловік, переважно, жінок, дітей, стариків. Із них від 14 до 18 тисяч були із Підкарпатської Русі. Іншу частину вивезених євреїв відправили до Львова, Станіслава, Бучача або повезли на Схід. Сліди їх знаходимо навіть у Прибалтиці.
Як пише в своїй книзі Йешеягу А.Елинек «Карпатська діаспора. Євреї Підкарпатської Русі й Мукачева»: «Загальна кількість загиблих ніколи не стане відомою. Бо багато з вивезених знайшли свою смерть при різних інших обставинах: потонули в Дністрі, загинули від рук місцевих українців (націоналістів), від голоду і холоду». За приблизними даними, протягом 36 днів депортації в 1944 році, з території Підкарпатської Русі було вивезено 115 тисяч євреїв. Найбільшу кількість євреїв було вивезено з Мукачева. За десять днів, з 14 по 25 травня 1944 року з міста над Латорицею було вивезено в Освенцим 28 585 чоловік, з Ужгорода з 17 травня по 31 травня депортували на знищення 13 160 євреїв, з Берегова з 16 по 29 травня повантажили у потяги смерті 11 оо9 приречених на загибель, з Хуста, з 24 травня по 6 червня відправили на фабрику смерті 10 825 громадян єврейської національності, з Виноградова – з 20 травня по 3 червня в Осенцим завантажили 9 840 мирних жителів єврейської національності...
Уряд ФРН в 1996 році офіційно оголосив 27 січня «Днем пам'яті жертв Голокосту». А першого листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН, оголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. У цей день в 2011 році єврейська громада Мукачева відправила в пам'ять про жертви Голокосту на старому кладовищі, біля пам'ятного знака молебень. Завтра також біля нього зберуться євреї і всі люди доброї волі міста над Латорицею, аби вшанувати пам'ять про невинно загиблих.
Мене з фашистського концтабору визволили американські солдати. Але те, що саме воїни Червоної Армії 67 років тому визволили в'язнів Освенциму, відтак розгромили разом із своїми союзниками фашистську Німеччину, чим створили справжню основу для того, щоб людиноненависницька політика не повторилася ніде й ніколи.
Микола ЛІТКОВСЬКИЙ, голова ради Мукачівської міської організації Української Спілки в'язнів – жертв нацизму
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.