Попри оптимістичні запевнення синоптиків про швидкий прихід весни, сніг буде падати і сьогодні ввечері, і завтра в п'ятницю, хоч на вечір зміниться дощем. Очікується сніг і на недільний ранок, а також у останній день лютого і перший – березня. Тобто й далі доведеться попрацювати з лопатами, прибираючи сніг
з прилеглих територій. Адже, якщо вдень буде плюсова температура, то вночі буде морозно, а отже. Однак досвід останніх днів показує, що все одно прибиратимуть тротуари не всі.
Щодня доводиться ходити вулицею Миру. І постійно бачив, як сусідська тендітна бабуся, котрій за 80 років, після великого снігу вже вранці залізним совочком прочищала тротуар перед своїм будинком. А будинків через десять ближче до центру живе дебелий чоловік-таксист. Жодного разу не бачив, щоб біля його оселі тротуари були прочищені і минулих понеділка та вівторка, коли неприбраний з тротуарів сніг перетворився на непрохідне кришиво, саме біля його будинку перехожі мусіли виходити на проїжджу частину вулиці, аби обійти те болото. Так само, як і перед сусідніми будівлями, де розташовані ветеринарна клініка, зал ігрових автоматів та кафе «Мокко».
Кожен із нас знає таких співгородян, котрі, коли щось дають, то в черзі завжди перші, галасливо вимагаючи для себе різних пільг. Та тільки спробуй нагадати такому про обов'язки, тільки і бачив його. До таких тільки один захід впливу – покарання. Бо не розуміє така людина аргументів. Як тут знову не згадати довоєнних жандарів, зрештою, як і післявоєнних дільничних міліціонерів. Їм варто було тільки постукати в двері несумлінних господарів, як ті тут же вискакували на вулицю з лопатами і мітлами. І не смів ніхто «права качати».
Йдемо далі. За «бідних» банкірів замовте слівце, щоб не наклала на них Інспекція з благоустрою справедливий півторатисячний штраф за жодного разу неприбрану прилеглу територію. Маю, зокрема, на увазі «Плюс-банк, «Укрсоцбанк», «Шведбанк», «Отрбанк». Яким контрастом виглядають у перший же після снігопаду день почищений тротуар біля Центральної бібліотеки і натомість – під вітринами кафе «Шеррі» і ювелірного магазину «Заріна». І подумалося в понеділок, коли не знав, як пройти біля позолочених вітрин магазину, що це як сільська дівка легкої поведінки – губи нафарбовані, а ноги не миті. І кожному варто подумати, зайти туди, де тебе поважають, демонструють духовність, чи туди, де клієнта ставлять у ніщо. І пам'ятаймо, що неприбраний вчасно сніг наступного дня перетворюється на лід, а під час відлиги на водяне кришиво...
Щодня доводиться ходити вулицею Миру. І постійно бачив, як сусідська тендітна бабуся, котрій за 80 років, після великого снігу вже вранці залізним совочком прочищала тротуар перед своїм будинком. А будинків через десять ближче до центру живе дебелий чоловік-таксист. Жодного разу не бачив, щоб біля його оселі тротуари були прочищені і минулих понеділка та вівторка, коли неприбраний з тротуарів сніг перетворився на непрохідне кришиво, саме біля його будинку перехожі мусіли виходити на проїжджу частину вулиці, аби обійти те болото. Так само, як і перед сусідніми будівлями, де розташовані ветеринарна клініка, зал ігрових автоматів та кафе «Мокко».
Кожен із нас знає таких співгородян, котрі, коли щось дають, то в черзі завжди перші, галасливо вимагаючи для себе різних пільг. Та тільки спробуй нагадати такому про обов'язки, тільки і бачив його. До таких тільки один захід впливу – покарання. Бо не розуміє така людина аргументів. Як тут знову не згадати довоєнних жандарів, зрештою, як і післявоєнних дільничних міліціонерів. Їм варто було тільки постукати в двері несумлінних господарів, як ті тут же вискакували на вулицю з лопатами і мітлами. І не смів ніхто «права качати».
Йдемо далі. За «бідних» банкірів замовте слівце, щоб не наклала на них Інспекція з благоустрою справедливий півторатисячний штраф за жодного разу неприбрану прилеглу територію. Маю, зокрема, на увазі «Плюс-банк, «Укрсоцбанк», «Шведбанк», «Отрбанк». Яким контрастом виглядають у перший же після снігопаду день почищений тротуар біля Центральної бібліотеки і натомість – під вітринами кафе «Шеррі» і ювелірного магазину «Заріна». І подумалося в понеділок, коли не знав, як пройти біля позолочених вітрин магазину, що це як сільська дівка легкої поведінки – губи нафарбовані, а ноги не миті. І кожному варто подумати, зайти туди, де тебе поважають, демонструють духовність, чи туди, де клієнта ставлять у ніщо. І пам'ятаймо, що неприбраний вчасно сніг наступного дня перетворюється на лід, а під час відлиги на водяне кришиво...
Микола Рішко
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.