19 серпня святкує свій 65-річний ювілей закарпатська організація Національної спілки художників України.
Низку відомих художників надало Мукачево загальномистецькому середовищу сусідніх країн. У цьому місті народився 167 років назад Міхай Ліб (1844-1900), який узяв прізвище в честь свого рідного міста та став всесвітньо відомим, як Міхай Мункачі. На п'єдесталі слави він відвідав рідне місто, де у 1880 році отримав титул Почесного громадянина Мукачева. Шанувальники відзначили його також вінком із чистого срібла за вагомі досягнення у мистецтві. У 1882 році він став Почесним громадянином Будапешта, де згодом і започаткував іменну премію М. Мункачія, котру в 1882 році отримав живописець Імре Ревес (1856-1945) за твір «Дійство у корчмі».
До історії Мукачева також має пряме відношення відомий історичний діаметрально-панорамний твір Арпада Фесті (1856-1914) «Вторгнення угорців» (1896), на якому чітко можна відстежити гірську місцевість околиць Мукачівщини (Ловачку, Галіш, Червону гору та ін.). А.Фесті зі своїми колегами провів більше половини року в готелі «Зірка» та зібрав величезну публіку шанувальників не тільки на презентації своїх творів у Мукачеві, а і в самому Будапешті. Тому і саме здобуття власної слави прийшло Арпаду Фесті завдяки виконанню виключно цього твору.
У Мукачеві побачив світ також Берталан Карловскі (1858-1938) – живописець, котрий здобував художню освіту спочатку в Мюнхені, а потім у Парижі. М. Мункачі його підтримував так само, як і І. Ревеса. Карловскі не тільки став всесвітньо відомим художником, за творами якого полювали європейські та американські колекціонери, але і став знаним педагогом. У Будапешті започаткував власну мистецьку школу, а пізніше, з 1928 року, став професором Будапештського інституту образотворчого мистецтва.
Молоді художники Мукачівщини та Ужгородщини також неодноразово навідувалися до дуже активної та всесвітньо відомої на той час мистецької колонії у м. Надь Баня (тепер Бая Маре, Румунія), яку відомий живописець Шімон Голші (1857-1918) заснував ще у 1896 році. Але вже у 1902 році Голші залишає Надь Баню та переселяється у м. Тячів, де аж до кінця життя постійно підтримує стосунки із мукачівськими художниками, разом з якими із великою наснагою та високою живописною майстерністю пробує відтворити характер карпатської природи, а також побут і життя мешканців цього краю.
Після І світової війни та укладення мирної Триганонської угоди територія сучасного Закарпаття опиняється під Чехією. Але навіть у цей період мукачівські художники зберігали власний суверенітет, закріплюючи його об'єктивними ідеями сучасного мистецтва. Ці художники справили важливий вплив на виникнення феномену Закарпатської школи живопису. Першого тижня січня 1921 року в Мукачеві був заснований «Мистецький клуб» (клуб русинських живописців) такими художниками, як Самуїл Берегі, Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Юлій Віраг.
На честь заснування клубу між 1-8 січням було відкрито масштабну виставку живопису. Після цього члени мистецького клубу разом із східно-словацькими художниками виставляють свої твори на першому зимовому вернісажі у м. Берегово. Члени Мукачівського мистецького клубу започаткували у 1931 році Підкарпатську спілку художників, головою якої став Адальберт Ерделі. Протягом 1930 року Мукачівський мистецький клуб активно займався організацією виставок для різних відомих і менш відомих живописців. А твори засновників клубу було представлено у найбільших містах краю. На протязі 1937 року також чимало відомих угорських художників презентували свої твори в Мукачеві, серед яких – Бейла Івані-Гюнвальд, Дюла Руднаї, Бейла Абкоровіч, Густав Маннгаймер, Моцарт Роттман.
У 1938 році, коли Закарпаття знов приєднали до Угорщини, Мукачівський мистецький клуб далі продовжує свою організаційну діяльність. Мукачівські митці беруть активну участь у постійних обласних художніх виставках. Влітку 1942 року вони підключилися до відродження Закарпатської спілки художників, а 21 березня 1942 р. у Мукачеві було створено спеціальну радну комісію з питань мистецтва, членами якої стали художники міста Вільмош Берец, Андрій Добош, Янош Ерделі, Ласло Іванка, Йожеф Келемен, Юлій Буковинський, Юлій Віраг, Самуїл Берегі. Члени Мукачівського мистецького клубу у березні 1942 року також взяли участь в організованій Угорським національним салоном виставці закарпатських та словацьких художників у Будапешті. З періодичних видань того часу можна довідатися про успіхи й професійне визнання деяких мукачівських художників на всеугорському державному рівні.
В кінці 1944 року на Закарпатті знов відбуваються політичні зміни та перетворення. Радянська влада різько засуджувала митців мукачівського клубу за стильові екперименти, що не відповідали тодішній ідеології. Це призвело до лівідації мистецького клубу. Частина художників емігрувала за кордон, а інша частина постраждала й «заніміла» від творчої зламаності.
У 1960-х та 70-х р.р. у мистецькому середовищі міста постають нові імена, серед яких: Ю. Герц, Н. Герц, І. Бровді, В.Бурч, В. Кіслов, П. Фелдеші, З.Мичка, А. Йордан, Р. Віллашек, В. Сіньчук, М. Войнаровський, Ю. Сяркевич, Л. Бучина, Л. Журавльов, В. Цібере. Вже у наступному десятилітті мистецьке товариство Мукачева доповнилося новими цікавими іменами, серед них – І. Матіко, М. Матіко, В. Рубіш та Е. Ефендієв.
З 1991 році Закрпаття переживає нові політичні перетворення, але вже у складі незалежної України. На першому конгресі Національної спілки художників України, який проходив у 1999 році, в місті Києві, делегатом було обрано Золтана Мичку з Мукачева. На конгресі визначалися нові демократичні, європейські шляхи розвитку сучасного мистецтва, спрямовані на оновлення культурно-мистецького життя окремих місцевих осередків і України загалом.
Низка молодих талановитих художників активно підключилася до мистецького життя міста. Важливою подією також стало відкриття у Мукачеві міської картинної галереї та вистакової зали у Мукачівському замку, де, зокрема, у 2007 році було організовано виставку творів всесвітньовідомого мукачівця М. Мункачі. Виставка стала знаковою не тільки для величезної кількості відвідувачів, але і надала можливість головам двох держав, України та Угорщини, обговорити важливі культурні та політичні питання у співпраці між сусідніми державами.
З 1997 року мером Мукачева стає В. Балога, котрий затвердив двадцятилітню програму розвитку культури міста. Результатом активізації культурного життя міста також є формування цілої плеяди талановитих художників, серед яких: П. Пуга, О. Гарагонич, П.Матл, Ю. Сяркевич, А. Іванчо, І. Романюк, А. Коприва, Ю. Шелевицький, І. Луценко, а також заслужений художник України Антон Шепа, який у 75 річному віці повертається зі столиці у своє рідне місто.
На сьогодні у Мукачеві активно працює понад двадцять членів Національної спілки художників України. Більшість з них відзначаються дипломами, солідними державними нагородами та преміями на міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках. Приміром, народні художники України Золтан Мичка та Іван Бровді; заслужені художники України Антон Шепа, Петро Фелдеші, Юрій Сяркевич, Андрій Іванчо; заслужений діяч народного мистецтва Ладислав Бучина.
Отже, і в цьому столітті ми бачимо гідних послідовників Мукачівського мистецького клубу, створеного 90 років тому. Наступне покоління вірно продовжуватиме ідею Закарпатської школи у контексті європейського сучасного мистецтва, як це робили і відомі корифеї нашого краю.
До історії Мукачева також має пряме відношення відомий історичний діаметрально-панорамний твір Арпада Фесті (1856-1914) «Вторгнення угорців» (1896), на якому чітко можна відстежити гірську місцевість околиць Мукачівщини (Ловачку, Галіш, Червону гору та ін.). А.Фесті зі своїми колегами провів більше половини року в готелі «Зірка» та зібрав величезну публіку шанувальників не тільки на презентації своїх творів у Мукачеві, а і в самому Будапешті. Тому і саме здобуття власної слави прийшло Арпаду Фесті завдяки виконанню виключно цього твору.
У Мукачеві побачив світ також Берталан Карловскі (1858-1938) – живописець, котрий здобував художню освіту спочатку в Мюнхені, а потім у Парижі. М. Мункачі його підтримував так само, як і І. Ревеса. Карловскі не тільки став всесвітньо відомим художником, за творами якого полювали європейські та американські колекціонери, але і став знаним педагогом. У Будапешті започаткував власну мистецьку школу, а пізніше, з 1928 року, став професором Будапештського інституту образотворчого мистецтва.
Молоді художники Мукачівщини та Ужгородщини також неодноразово навідувалися до дуже активної та всесвітньо відомої на той час мистецької колонії у м. Надь Баня (тепер Бая Маре, Румунія), яку відомий живописець Шімон Голші (1857-1918) заснував ще у 1896 році. Але вже у 1902 році Голші залишає Надь Баню та переселяється у м. Тячів, де аж до кінця життя постійно підтримує стосунки із мукачівськими художниками, разом з якими із великою наснагою та високою живописною майстерністю пробує відтворити характер карпатської природи, а також побут і життя мешканців цього краю.
Після І світової війни та укладення мирної Триганонської угоди територія сучасного Закарпаття опиняється під Чехією. Але навіть у цей період мукачівські художники зберігали власний суверенітет, закріплюючи його об'єктивними ідеями сучасного мистецтва. Ці художники справили важливий вплив на виникнення феномену Закарпатської школи живопису. Першого тижня січня 1921 року в Мукачеві був заснований «Мистецький клуб» (клуб русинських живописців) такими художниками, як Самуїл Берегі, Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Юлій Віраг.
На честь заснування клубу між 1-8 січням було відкрито масштабну виставку живопису. Після цього члени мистецького клубу разом із східно-словацькими художниками виставляють свої твори на першому зимовому вернісажі у м. Берегово. Члени Мукачівського мистецького клубу започаткували у 1931 році Підкарпатську спілку художників, головою якої став Адальберт Ерделі. Протягом 1930 року Мукачівський мистецький клуб активно займався організацією виставок для різних відомих і менш відомих живописців. А твори засновників клубу було представлено у найбільших містах краю. На протязі 1937 року також чимало відомих угорських художників презентували свої твори в Мукачеві, серед яких – Бейла Івані-Гюнвальд, Дюла Руднаї, Бейла Абкоровіч, Густав Маннгаймер, Моцарт Роттман.
У 1938 році, коли Закарпаття знов приєднали до Угорщини, Мукачівський мистецький клуб далі продовжує свою організаційну діяльність. Мукачівські митці беруть активну участь у постійних обласних художніх виставках. Влітку 1942 року вони підключилися до відродження Закарпатської спілки художників, а 21 березня 1942 р. у Мукачеві було створено спеціальну радну комісію з питань мистецтва, членами якої стали художники міста Вільмош Берец, Андрій Добош, Янош Ерделі, Ласло Іванка, Йожеф Келемен, Юлій Буковинський, Юлій Віраг, Самуїл Берегі. Члени Мукачівського мистецького клубу у березні 1942 року також взяли участь в організованій Угорським національним салоном виставці закарпатських та словацьких художників у Будапешті. З періодичних видань того часу можна довідатися про успіхи й професійне визнання деяких мукачівських художників на всеугорському державному рівні.
В кінці 1944 року на Закарпатті знов відбуваються політичні зміни та перетворення. Радянська влада різько засуджувала митців мукачівського клубу за стильові екперименти, що не відповідали тодішній ідеології. Це призвело до лівідації мистецького клубу. Частина художників емігрувала за кордон, а інша частина постраждала й «заніміла» від творчої зламаності.
У 1960-х та 70-х р.р. у мистецькому середовищі міста постають нові імена, серед яких: Ю. Герц, Н. Герц, І. Бровді, В.Бурч, В. Кіслов, П. Фелдеші, З.Мичка, А. Йордан, Р. Віллашек, В. Сіньчук, М. Войнаровський, Ю. Сяркевич, Л. Бучина, Л. Журавльов, В. Цібере. Вже у наступному десятилітті мистецьке товариство Мукачева доповнилося новими цікавими іменами, серед них – І. Матіко, М. Матіко, В. Рубіш та Е. Ефендієв.
З 1991 році Закрпаття переживає нові політичні перетворення, але вже у складі незалежної України. На першому конгресі Національної спілки художників України, який проходив у 1999 році, в місті Києві, делегатом було обрано Золтана Мичку з Мукачева. На конгресі визначалися нові демократичні, європейські шляхи розвитку сучасного мистецтва, спрямовані на оновлення культурно-мистецького життя окремих місцевих осередків і України загалом.
Низка молодих талановитих художників активно підключилася до мистецького життя міста. Важливою подією також стало відкриття у Мукачеві міської картинної галереї та вистакової зали у Мукачівському замку, де, зокрема, у 2007 році було організовано виставку творів всесвітньовідомого мукачівця М. Мункачі. Виставка стала знаковою не тільки для величезної кількості відвідувачів, але і надала можливість головам двох держав, України та Угорщини, обговорити важливі культурні та політичні питання у співпраці між сусідніми державами.
З 1997 року мером Мукачева стає В. Балога, котрий затвердив двадцятилітню програму розвитку культури міста. Результатом активізації культурного життя міста також є формування цілої плеяди талановитих художників, серед яких: П. Пуга, О. Гарагонич, П.Матл, Ю. Сяркевич, А. Іванчо, І. Романюк, А. Коприва, Ю. Шелевицький, І. Луценко, а також заслужений художник України Антон Шепа, який у 75 річному віці повертається зі столиці у своє рідне місто.
На сьогодні у Мукачеві активно працює понад двадцять членів Національної спілки художників України. Більшість з них відзначаються дипломами, солідними державними нагородами та преміями на міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках. Приміром, народні художники України Золтан Мичка та Іван Бровді; заслужені художники України Антон Шепа, Петро Фелдеші, Юрій Сяркевич, Андрій Іванчо; заслужений діяч народного мистецтва Ладислав Бучина.
Отже, і в цьому столітті ми бачимо гідних послідовників Мукачівського мистецького клубу, створеного 90 років тому. Наступне покоління вірно продовжуватиме ідею Закарпатської школи у контексті європейського сучасного мистецтва, як це робили і відомі корифеї нашого краю.
Золтан Мичка, народний художник України
Настіпні новини:
- БАТЬКІВЩИНА – НАЙБІЛЬША СВЯТИНЯ
- Український хор з канадського Едмонтона співав у Мукачівському замку
- НА ФЕСТИВАЛІ У ВОЛОВЦІ ВШАНУВАЛИ ТРАДИЦІЙНУ ЗАКАРПАТСЬКУ КОЛОМИЙКУ,
Попередні новини:
- ЗАВИРУВАВ ШКІЛЬНИЙ БАЗАР У МУКАЧЕВІ
- Відпочинок в Угорщині для мукачівських школярів
- ХАЙ УСІХ ЄДНАЄ ПІСНЯ, ХАЙ ЛУНАЄ НА ДОБРО
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.