Минулої п'ятниці за круглим столом з нагоди відзначення Дня Державного Прапора України зібралися керівники міста, представники громадських об'єднань, актив, журналісти... Відкрив зібрання заступник міського голови Михайло Лабош. Він, зокрема, підкреслив, що 24 серпня 1991 року було проголошено Акт незалежності України, і синьо-жовтий прапор замайорів над будинком Верховної Ради. Як відомо, Указом Президента України Леоніда Кучми від 23 серпня 2004 року в нашій державі започатковане щорічне святкування Дня Державного прапора України. Наш народ має знати, що Український національний Державний Прапор має здатність скликати не тільки на урочисті мітинги й свята, а й на боротьбу за свободу і незалежність нації. Він символізує наш нескорений і стійкий дух, бо є нашою совістю і символом нашої незламності. Це вічно жива пам'ять і вічна мрія нашого народу. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, а сьогодні розбудовуємо демократичне суспільство. Під цим Прапором український народ на весь світ засвідчив своє прагнення до свободи, незалежності, гідного життя у єдиній сім'ї європейських народів.
Відтак голова міського товариства «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка, Почесний громадянин Мукачева Василь Софілканич розповів про участь громадсько-політичних об'єднань міста в утвердженні свята Державного Прапора України та проголошення Дня Незалежності нашої держави. Про історію Державного Прапора учасникам зібрання розповів учитель історії Мукачівського ліцею Михайло Чечур.
Спогадами про свій внесок у боротьбу за Незалежність України поділилися голова міськрайонного товариства політв'язнів та репресованих Ярослав Хлипняч, голова міської екологічної організації Українська Екологічна Асоціація «Зелений світ», депутат міської ради Євгенія Деркач, голова міського осередку «Союз Українок» Людмила Оленушинець та інші.
Через усі хвилюючі виступи-спогади червоною ниткою проходила думка, що 20 років були для нас часом духовного очищення та оновлення. Ми стали свідками й учасниками народження громадянського суспільства, утвердження свого національного єства. Будьмо ж гідні цих перемог! Пильно оберігаймо їх від лихого ока, турботливо плекаймо і розвиваймо їх задля себе і своїх дітей.
У заключному слові Михайло Лабош підвів підсумок роботи зібрання, побажав, щоб яскраво світили нам дороговказами Божі заповіді, Державний Прапор України та почуття синівського обов'язку перед Вітчизною, яка дала нам життя і горде ймення – українці.
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.