Мукачівська Ратуша

9 травня Україна відзначає велике свято – День Перемоги. Цього дня традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам’ятників військової доблесті та гримить святковий салют. Щоправда, так було не завжди. З 1945 до 1965 року, при Йосипі Сталіні та Микиті Хрущові, це був звичайний робочий день. Тепер же у людей є можливість вшанувати пам’ять і пригадати тих, кому ми зобов’язані життям. Тому це свято не тільки радісне, але і сумне, адже практично кожна сім’я постраждала у тій страшній війні. Україна зазнала найбільших втрат серед усіх колишніх радянських республік. Під час німецької окупації на фронтах, за підрахунками історика Мюнхенського Інституту Історії Дітера Поля, загинуло приблизно 5 мільйонів жителів нашої країни. Але активні дії НКВС у цей час додали до цієї цифри декілька сотень тисяч. З 1941 до 1946 населення України скоротилося на 9 мільйонів – з 41 до 32 мільйонів.

Закарпатці старшого покоління згадують ті роки по різному. Хто може розповісти, як німці роздавали дітям цукерки, а хто – як червоноармійці стріляли з автоматів по винним бочкам і упивалися незнайомим для них напоєм. І мало хто із місцевих жителів...

називав тих або інших загарбниками. За свою багатовікову історію закарпатці знали не одну владу. І ще сьогодні серед нас є люди, які жили про чотирьох владах. Але головне – в пам’яті краян не залишилось злості на завойовників, наша ментальність – в християнській доброті. І ми всі – від малого до великого на 9 травня святково вдягаємось, беремо до рук квіти і вирушаємо на центральну площу, де вже багато років у цей день урочистим мітингом вшановуємо героїв тієї страшної війни, даруємо квіти живим.

Президент Віктор Янукович пообіцяв, що соціальні виплати для ветеранів Великої Вітчизняної війни і допомога не завершаться у День Перемоги, а триватимуть весь рік. «Все, що стосується заходів щодо святкування 65-річчя Перемоги, всі кошти будуть виплачені. Це буде зроблено. Але це не означає, що цього дня, День Перемоги, закінчаться заходи, що стосуються соціальної підтримки ветеранів. Вони продовжуватимуться до кінця цього року», – сказав він. У ці травневі дні ми з жахом згадуємо ту страшну війну і дякуємо всім, хто зміг, не дивлячись ні на що, захистити нашу землю.

Того ранкового недільного дня керівники міста разом з представниками ветеранських громадських організацій відвідали місця поховань воїнів-визволителів, щоб скласти шану тим, хто віддав найдорожче – своє життя, рятуючи світ від фашистського нашестя. Учні та викладачі шкіл стали свідками цієї урочистої події і разом з ветеранами поклали букети квітів до могил солдатів та офіцерів, тих, хто навічно знайшов свій спочинок далеко від рідної домівки. Пам’ять про їхній подвиг навічно залишиться у серцях мукачівців. Рівно о 10-й колони з ветеранами Великої Вітчизняної війни, керівниками громадсько-політичних організацій міста, представників підприємств, установ, організацій рушили до Обеліску воїнам-визволителям, щоб покласти вінки та живі квіти, а також поклонитися тим, хто 65-років тому здобув таку важливу Перемогу.

Мукачівський міський голова Золтан Ленд’єл звернувся з словами глибокої шани до ветеранів війни, тих, хто у важкі роки став на захист рідної землі, хто ціною мужності, самовідданості, героїзму та власного життя врятував світ. Хвилиною мовчання вшанували тисячі присутніх пам’ять воїнів, яким не судилося дожити до сьогоднішнього свята, хто загинув на дорогах війни. “Ми вклоняємося воїнам-визволителям, воїнам-добровольцям, учасникам партизанського руху та підпілля, тим, хто не скорився у фашистській неволі, працівникам тилу – усім, хто своїм ратним і трудовим подвигом наближав Перемогу”, –підкреслив міський голова.

Про важкі роки війни, бойових друзів та їхній подвиг, про силу духу нашого народу, що як один піднявся на боротьбу із запеклим ворогом, який нищив міста і села, спалював рідні домівки, вбивав невинних людей, про післявоєнну відбудову говорили у своїх проникливих до глибини душі виступах ветерани війни Олександр Мішин та Іван Дьомін. Вони закликали молоде покоління свято берегти пам’ять про воїнів-ветеранів, їх подвиг та самопожертву, а міській владі висловили вдячність за те, що не забувають про ветеранів. Теплі слова вдячності та глибокої поваги висловив на адресу ветеранів війни заступник командира 128–ї окремої механізованої бригади, полковник Віктор Ногайко та ліцеїст ІІ курсу Мукачівського ліцею з посиленою військовою підготовкою Роберт Мікла. Велика кількість військової техніки, яку продемонстрували військовослужбовці 128-ї окремої механізованої бригади, викликала захоплення та цікавість не тільки у великої кількості дітей, але й у дорослих.

Над площею лине пісня “Перемога” у чудовому виконанні викладача дитячої школи мистецтв №2 Людмили Ковач, проходять урочистим маршем військові та ліцеїсти… Свято Великої Перемоги у Мукачеві продовжилось. Десятки автобусів довезли ветеранів до ресторану, де відбувся святковий обід, влаштованим для ветеранів міською владою. Перший тост пам’яті про полеглих і за здоров’я живих проголосив міський голова Золтан Ленд’єл. Пісні воєнних років дарували присутнім аматори-вокалісти міського Будинку культури і хор Товариства «Русский дом».