Мукачівська Ратуша

Використання росіянами українських об'єктів залишається чи не найгострішою проблемою військового співробітництва двох країн. За радянських часів військовий ланцюжок тісно пов'язував Україну і Росію, і життя одних об'єктів була неможлива без інших. Так, існування Мукачівської радіолокаційної станції зараз під загрозою, оскільки в лютому минулого року Москва відмовилася продовжувати договір про її використання.

Тепер це – головний біль не тільки військових, а й політиків. Сюди не пускали журналістів жодного разу за 36 років існування станції. Величезні пластини довжиною в 256 метрів - антени, які здатні ловити найменший рух в атмосфері і космосі на відстані 5 з половиною тисяч кілометрів. прослуховують повітряний простір над Північною Африкою, Європою, Середземномор'ям – все як на долоні. Від цікавих "цивільних" поглядів потужні антени приховують бокси, зовні схожі на звичайні зерносховища. За часів СРСР існувала негласна домовленість між Москвою і Вашингтоном: будь-яка дія щодо локаційних станцій вважалася нападом на країну. Тільки дві держави світу могли дозволити собі мати  таку дорогу "військову іграшку". Після 91-го ця розкіш дісталася Україні.

Олександр Кунь, оперативний черговий Мукачівської РЛС: – "На табло можна бачити в режимі реального часу дальність, азимут, швидкість цілі. Тепер тільки гучна тиша в коридорах, вперше за весь час існування РЛС. 26 лютого 2009-го Росія – єдиний замовник спостережень за балістичними ракетами – відмовилася від українських послуг. Не в останню чергу через політичну напруженість між двома країнами."

Віктор Потапенко, начальник Мукачівської РЛС: – "Російська сторона компенсувала тільки  експлуатаційні витрати, а питання на утримання персоналу вирішувалося за рахунок українських коштів. Тепер все це – українська турбота."

Лариса Задорожна, кореспондент: – "Ці машини перебувають в режимі "відключено". За півтора року їх запускали лише тричі. У загальній сумі станція працювала 15 діб. За цей час Україна отримала інформацію про 40 тисяч космічних об'єктів. А тепер Київ опинився перед вибором: закрити станцію і назавжди позбутися радянської спадщини або спробувати заробити на ній. Переговори ведуться і з Європою, і з Росією."

Степан Гавриш, заступник голови Ради національної безпеки України: – "Їх можна було б перевести на роботу у космосі, оскільки ці дослідження розширюються. Але це питання вимагає фундаментальних інвестицій. Поки що наскільки мені відомо Росія не проявляє до цього інтересу , скоріше навпаки, вона розвиває власні комплекси і будує нові. Чи знайде Київ спільну мову з Москвою? Або гроші на оновлення Мукачівської станції? Від цього залежить її життя. Життя 150 її робітників. А ще життя півтисячного військового містечка, який сьогодні живе за рахунок станції."

    Лариса Задорожна, Іван Єрмаков. "Подробности"