Мукачівська Ратуша

Минулої суботи в Мукачеві відкрили пам'ятник Коминарю
У травні пам'ятник трубочисту чи сажотрусу відкрили в одному з містечок Латвії, є здається подібний і в Росії, а в Україні мукачівський Коминар – перший. І сміливо можемо стверджувати, що найкращий. Адже створив його народний художник України Іван Бровді. Згадаймо лише його монумент святителям Кирилу і Мефодію. Із трьох пам'ятників у світі, встановленим на їх честь кращим визнано саме творіння Івана Бровді. І недарма копію мукачівського пам'ятника святителям встановлено в Києво-Печерській Лаврі.
Не хочу образити мешканців інших міст Закарпаття, але за кількістю архітектурних символів Мукачево по праву на першому місці. Туристи і екскурсанти, яких з кожним роком стає все більше, залюбки фотографують вже згадуваний монумент святителям у центрі Мукачева, нашу Ратушу, бюст Міхаю Мункачі, пам'ятники князю Корятовичу та Ілоні Зріні в замку Паланок. І ось нова архітектурна візітівка міста над Латорицею. Минулої суботи в центрі навпроти Будинку культури зібралося мало не все Мукачево. Не кожен день таке трапляється. До мікрофона підійшли головні «винуватці»– Почесний громадянин Мукачева Віктор Балога, прототип монументального Коминаря Бертолон Товт, міський голова Мукачева Золтан Ленд'єл та Іван Бровді. Урочисто знімається білосніжне покривало і люди зчудовано зітхають, настільки схожий бронзовий Коминар з живим Берті-бачієм.
Напередодні Іван Васильович зізнався, що поцікавився у Віктора Івановича, чиє ідея встановити пам'ятник саме Коминарю, і коли почув у відповідь, що саме його – Віктора Балоги, то потис меценату руку. І з таким же піднесеним настроєм взявся за роботу. Сам же Віктор Іванович каже, що ідею виношував досить давно, адже це не пам'ятник політику чи митцю якоїсь однієї віри чи національності, а людині інтернаціональній, людині, яка за визначенням не може роз'єднувати, яка несе всім добро. Адже кожен, хто зустріне коминаря якщо не вхопиться за його ґудзик, то хоча б за свій – на щастя і добро. І треба було бачити того дня, зрештою, як і напередодні, як тиснулися до Берті-бачія молоді жінки і діти, кожен хотів узятися за ґудзик, сфотографуватися. І коли артисти обласного російського драматичного театру на святковому відкритті зіграли інсценівку про коминаря, влаштували вікторини та ігри, малята навперейми бралися вгадувати, адже призом був саме керамічний ґудзик.
У розмові зі мною Бертолон Товт зізнався, що працює в першому ЖРЕПі лише на півставки. І якщо його молодші колеги справляють за свою роботу з одного помешкання 50 гривень, то Берті-бачі майже втричі менше. Що ж, молоді тепер зовсім не такі, інший би взяв і за фотознімки на фоні пам'ятника справляв би якусь суму, адже багато хто із задоволенням сфотографувався з двома коминарями – живим і бронзовим. Та Берті-бачі краще буде роботи свою роботу, ось уже 37-й рік.
{linkr:related;keywords:%C3%91%C2%81%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%B6%C3%90%C2%BE%C3%91%C2%82%C3%91%C2%80%C3%91%C2%83%C3%91%C2%81;limit:5;title:%C3%90%C2%A1%C3%90%C2%B2%C3%91%C2%8F%C3%90%C2%B7%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%BD%C3%91%C2%8B%C3%90%C2%B5+%C3%91%C2%81%C3%91%C2%82%C3%90%C2%B0%C3%91%C2%82%C3%91%C2%8C%C3%90%C2%B8}{linkr:related;keywords:%C3%90%C2%BA%C3%90%C2%BE%C3%90%C2%BC%C3%90%C2%B8%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%B0%C3%91%C2%80;limit:5;title:%C3%90%C2%A1%C3%90%C2%B2%C3%91%C2%8F%C3%90%C2%B7%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%BD%C3%91%C2%8B%C3%90%C2%B5+%C3%91%C2%81%C3%91%C2%82%C3%90%C2%B0%C3%91%C2%82%C3%91%C2%8C%C3%90%C2%B8}