Щороку в Україні 9 листопада відзначають День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят, встановлене Указом Президента України в листопаді 1997 року і приурочене дню вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця. Воно підтверджує нашу любов і повагу до рідного слова, до своєї культури, які попри жорсткі випробування на крутих дорогах історії, зберегли свою силу, красу і величність.
Науково-теоретична конференція „Українська писемність і мова – основа розвитку й утвердження української державності, нації", зібрала у читальній залі представників міської влади, членів громадських організацій міста, вчителів, учнів, студентів учбових закладів міста, шанувальників української мови.
Теми доповідей, які читали голова Мукачівського товариства „Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка Василь Софілканич, історик, член „Просвіти" Роман Колодій, викладач української мови та літератури Мукачівського гуманітарно-педагогічного коледжу Мукачівського державного університету Оксана Данченко та вчитель української мови і літератури ЗОШ № 2 ім. Т. Г. Шевченка Віта Лашкай розкривали історичні факти виникнення української писемності і мови, вплив відомих діячів на становлення сучасної української літературної мови, роль і значення мови у сучасному житті та формування мовної культури у громадян. Питання мовної політики в Україні та захисту державної мови викликало бурхливе обговорення серед учасників конференції.
Власні вірші, присвячені рідній мові, читали члени літературного об'єднання „Рідне слово" Софія Малильо та Юзефа Комарницька, а у виконанні хору „Відгомін" прозвучали українські народні та патріотичні пісні, які гармонійно переплелись з поетичними рядками класиків української поезії у виконанні голови міського осередку Союзу жінок українок Людмили Оленушинець.
Науково-теоретична конференція проходила в рамках Дня бібліографії „У дзеркалі слова", який цього дня проводила Центральна міська бібліотека ім. О. Духновича. Протягом дня користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися із документами по даній темі під час проведення консультацій „Пошук інформації про українську мову за допомогою систематичного каталогу та картотеки статей", бібліографічного огляду „Наш скарб – рідна мова", бібліотечно-бібліографічного уроку „Словник – інструмент пізнання світу" тощо. У кожному відділі бібліотеки були оформлені книжково-ілюстративні виставки, що розкривали всю красу і силу української мови. Також розроблено рекомендаційний список документів „У ділове спілкування – українську мову".
Не шкодуйте часу і зусиль для вивчення рідної мови. Вашими помічниками у її вивченні стануть книги, які знаходяться у читальному залі центральної міської бібліотеки: Огієнко, І. (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови [Текст] / І.Огієнко (Митрополит Іларіон); Упоряд., авт. передмови і коментарів М.С.Тимошик. – 2-е вид., випр. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 436 с.: іл.; Сучасна українська мова [Текст]: підручник / за ред. О.Д.Пономарева. – 2-е вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.; Кузьменко, Ю.О. Історія української мови в конспектах Юрія Кузьменка [Текст]: навчальний посібник / Ю.О.Кузьменко. – К.: Університетське видавництво „Пульсари", 2003. – 124 с.; Тисяча цитат з українського письменства [Текст]: збірник / Упоряд. Ю.Луцький. – К.: Смолоскип, 1996. – 278 с.: портр.; Ткаченко, О.Б. Українська мова і мовне життя світу [Текст] / О.Б.Ткаченко. – К.: Спалах, 2004. – 272 с.; Чак, Є.Д. Чи правильно ми говоримо? [Текст] / Є.Д.Чак. – К.: Освіта, 1997. – 240 с. та науково-методичні журнали „Дивослово", „Українська мова і література в навчальних закладах" і різні словники: тлумачний словник української мови, орфографічний, етимолографічний, словник лінгвістичних термінів, сучасний словник-мінімум іншомовних слів, словник-довідник з українського літературного слововживання, навчальний правописний словник української мови, словник-довідник „Велика чи мала літера?" та ін.
Видатний діяч українського відродження, відомий у світі учений, перекладач, релігійний діяч Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) писав: „Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання... І поки живе мова – житиме й народ, як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом...". Особливо актуальним сьогодні є для нас і застереження одного з найвидатніших учених мовознавців Юрія Шевельова: „Чи багато з тих, хто активно оперує мовою, усвідомлює, що мова перебуває сьогодні на критичному роздоріжжі не лише в тому – бути їй чи не бути, а й у виборі своєї майбутньої структури, і кожний з нас, вибираючи ті чи ті слова й форми, голосує за те, якою вона буде... ми звичайно, не уявляємо собі, наскільки кожен із нас відповідальний за те, якою буде мова майбутнього...".
Будьмо ж розсудливими, не губімо своєї неповторної, Богом даної мови та пам'ятаймо:
Доріг тернистих не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві —
Стіною стань і мову захисти!
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.