У одному з останніх номерів «Мукачівської ратуші» мою увагу привернула замітка про те, як 65 років тому міська влада оголосила місячник весняної санітарної очистки Мукачева. Десятиліттями та добра традиція міцніла, набувала масовості. Руками молоді Мукачева було впорядковано колишні пустирі. Для прикладу – Комсомольський парк. Тут юнаки й дівчата з промислових підприємств, технікумів впорядкували чималу територію, засадили її деревами й кущами, озеленили й заквітчили.
Вони ж щовесни, разом з робітниками промислових підприємств, шкільною молоддю озеленювали вулиці рідного міста, білили стовбури дерев... Біля кожного навчального закладу, промислового підприємства було приємно пройти: паркани пофарбовані, сквери впорядковані, клумби засаджені квітами... Мукачево було неодноразовим переможцем серед інших міст не лише області але й України по благоустрою, озелененню.
У народі кажуть, що чисто не там, де весь час підмітають, а там, де не смітять. Пригадую, як на ремонтно-монтажному комбінаті, який тоді я очолював, колектив повів боротьбу за зразковий порядок у цехах, на території. Ні, не уповали ми на двірника, не шпетили літню людину за непідібраний папірець чи недопалок. Бо від мене, директора, до простого робітника усі дбали про чистоту... І вже за місяць-другий нікому не треба було нагадувати, що в їдальню слід заходити не в робочій спецівці, і що слід мити руки перед їдою, а пообідавши, слід віднести зі столу посуд у мийку... Кожен член нашого немаленького трудового колективу усвідомив, що підприємство – то другий дім і його слід впорядковувати, не засмічувати, як і власну хату чи квартиру.
Ось, і маємо з дитячого віку привчати юнь до шанобливого, бережливого ставлення до всього оточуючого, з шкільної парти виховувати любов до красивого. І найрезультативнішим тут буде залучення молоді до озеленення подвір'їв навчальних закладів, прилеглих територій. Впевнений, що підліток, який власноруч посадив і полив деревце, ніколи не зламає його, дитина, яка посадила квітку, не зірве її з клумби.
В окремих навчальних закладах це роблять. Приміром, приємно пройтися вулицею Духновича повз ліцей з посиленою фізичною підготовкою. Розарій тут завжди впорядкований, він чистий, охайний. Така ж приємна для ока картина біля Мукачівської кондитерської фабрики. Впорядкована, заквітчана територія біля храмів, милує око хворих і відвідувачів територія Центральної районної лікарні, окремих шкіл, дитячих садків. Та це невеликі оазиси у засміченому морі. Ось і треба, щоб всюди, від центру до найдальшої околиці Мукачево було гарним, зеленим, заквітчаним, чистим європейського зразка містом.
Добре усвідомлюю, що за місяць того не зробити. І за рік свідомість не змінимо та виховувати почуття господаря у нас таки колись слід починати. Не відкладаймо того на потім. Почнімо це сьогодні, негайно.
Хотілося б, щоб уже цей весняний місячник приніс перші добрі плоди. А станеться це тоді, коли якнайбільша кількість чесних, порядних мукачівців, трудових колективів, учнівської й студентської молоді, власників будинків, жильців багатоквартирних поверхівок візьмуть якнайактивнішу участь в озелененні та впорядкуванні Мукачева.
Бо серце болить, коли бачу, що недавно посаджені з ініціативи і на кошти Почесного громадянина Мукачева, сьогодні Міністра МНС В.І.Балоги, деревцята сакури на вулиці Миру вже подекуди зрушені, їх огородження зламано...
Прикладів варварського ставлення до оточуючої природи можна навести більше. А хотілося б, аби мукачівці активно виступили на захист краси рідного міста.
Шановні читачі, всі жителі нашого древнього і вічно юного Мукачева! Запрошую вас до дискусії. Порадьте, будь ласка, як нам зробити Мукачево зразковим, культурним містом?
{linkr:related;keywords:%C3%91%C2%81%C3%91%C2%83%C3%90%C2%B1%C3%90%C2%BE%C3%91%C2%82%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%B8%C3%90%C2%BA;limit:5;title:%C3%90%C2%A1%C3%90%C2%B2%C3%91%C2%8F%C3%90%C2%B7%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%BD%C3%91%C2%8B%C3%90%C2%B5+%C3%91%C2%81%C3%91%C2%82%C3%90%C2%B0%C3%91%C2%82%C3%91%C2%8C%C3%90%C2%B8}У народі кажуть, що чисто не там, де весь час підмітають, а там, де не смітять. Пригадую, як на ремонтно-монтажному комбінаті, який тоді я очолював, колектив повів боротьбу за зразковий порядок у цехах, на території. Ні, не уповали ми на двірника, не шпетили літню людину за непідібраний папірець чи недопалок. Бо від мене, директора, до простого робітника усі дбали про чистоту... І вже за місяць-другий нікому не треба було нагадувати, що в їдальню слід заходити не в робочій спецівці, і що слід мити руки перед їдою, а пообідавши, слід віднести зі столу посуд у мийку... Кожен член нашого немаленького трудового колективу усвідомив, що підприємство – то другий дім і його слід впорядковувати, не засмічувати, як і власну хату чи квартиру.
Ось, і маємо з дитячого віку привчати юнь до шанобливого, бережливого ставлення до всього оточуючого, з шкільної парти виховувати любов до красивого. І найрезультативнішим тут буде залучення молоді до озеленення подвір'їв навчальних закладів, прилеглих територій. Впевнений, що підліток, який власноруч посадив і полив деревце, ніколи не зламає його, дитина, яка посадила квітку, не зірве її з клумби.
В окремих навчальних закладах це роблять. Приміром, приємно пройтися вулицею Духновича повз ліцей з посиленою фізичною підготовкою. Розарій тут завжди впорядкований, він чистий, охайний. Така ж приємна для ока картина біля Мукачівської кондитерської фабрики. Впорядкована, заквітчана територія біля храмів, милує око хворих і відвідувачів територія Центральної районної лікарні, окремих шкіл, дитячих садків. Та це невеликі оазиси у засміченому морі. Ось і треба, щоб всюди, від центру до найдальшої околиці Мукачево було гарним, зеленим, заквітчаним, чистим європейського зразка містом.
Добре усвідомлюю, що за місяць того не зробити. І за рік свідомість не змінимо та виховувати почуття господаря у нас таки колись слід починати. Не відкладаймо того на потім. Почнімо це сьогодні, негайно.
Хотілося б, щоб уже цей весняний місячник приніс перші добрі плоди. А станеться це тоді, коли якнайбільша кількість чесних, порядних мукачівців, трудових колективів, учнівської й студентської молоді, власників будинків, жильців багатоквартирних поверхівок візьмуть якнайактивнішу участь в озелененні та впорядкуванні Мукачева.
Бо серце болить, коли бачу, що недавно посаджені з ініціативи і на кошти Почесного громадянина Мукачева, сьогодні Міністра МНС В.І.Балоги, деревцята сакури на вулиці Миру вже подекуди зрушені, їх огородження зламано...
Прикладів варварського ставлення до оточуючої природи можна навести більше. А хотілося б, аби мукачівці активно виступили на захист краси рідного міста.
Шановні читачі, всі жителі нашого древнього і вічно юного Мукачева! Запрошую вас до дискусії. Порадьте, будь ласка, як нам зробити Мукачево зразковим, культурним містом?
Євген ФЕДІВ, голова ради Почесних громадян Мукачева.
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.