Мукачівська Ратуша

Всім відомо, що в нашій країні зараз невтішна економічна ситуація, тож основна верства населення потерпає від нестачі матеріальних благ. Що вже казати про друзів наших менших.

Добрі люди, більшість яких вихідці з сіл, або виросли в приватних оселях, по звичці підкормлюють таких тварин, які швидко осідають в дворах, під’їздах, підвалах... де знайдеться тепле містечко. Але вони забувають, що багатоповерхівки та прилеглі до них території - це також громадські місця, і тим самим порушують громадський порядок. Громадське місце - це місце, загальне для всіх громадян, таке саме, як люба інша установа міста, в тому ж центрі міста. Як результат через двір спокіно не може пройти жодна людина, що не проживає в будинку, в тому числі і працівники комунальних та невідкладних служб, а якщо намагатимуться, то підпадають під загрозу бути покусаними.

Так, бідних тварин потрібно підтримувати. Але спитаємо себе, в яких умовах проживають ці тварини, котрих прикормили люди. Самі ці люди стверджуть, що завдяки їм, такі тварини живуть. Але по великому рахунку це не життя, як найменше з пари причин: 1) тому що тварини не харчуються регулярно (бо наврядчи хтось кормить таких тварин справжньою поживною необхідною їжею); 2) тому що ніхто не піклується про їх здоров’я - тварини можуть бути збудниками та носіями різних небезпечних хвороб (вкусивши, чи просто занісши бруд до під’їзду. Не говоримо вже про малечу, яка найбільше може потерпіти від контакту з такими тваринами, просто навіть погладивши їх);

Виходить, що люди, які вважають, що вони нібито піклуються про безхатніх тварин, навпаки роблять медвежу послугу бідним тваринам і створюють великі незручності громаді міста, тим самим порушуючи громадський порядок. Можна бути певним, якщо така собака покусає людину, то наврядчи хтось з них візьме на себе відповідальність за цей собачий вчинок.

А який вихід, спитають такі "захисники" тварин. А вихід давно вже є. Добрі люди міста, не будемо називати їх імен, бо вони вже давно відомі, створили притулок для таких тварин і працівники господарського відділу міста відловлюють таких тварин для поміщення їх в цей притулок. Так, по старій памяті, коли при Совєтах безпритульних собак відловлювали на мило, "захисники" тварин всіляко перешкоджають цим працівникам. Але ті дикі часи вже закінчились, і жорстоке вбивство тварин переслідується законом. Тому вважаю, що господарська служба міста повинна більш широко проінформувати громадскість міста, про свою роботу. А "захисники" тварин, якщо вони справжні, можуть власноруч принести до притулку якусь поживну їжу, тим самим додатково підтримавши своїх уюбленців.

Від себе хочу додати, що так, утримання таких притулків це не легка справа, в тому числі і з матеріального боку, але вона хороша, і направлена на зменшення безпритульних тварин у місті. Будь хто може прийти і взяти собі тварину, та піклуватися про неї. Крім того, за допомогою притулку можна контролювати розмноження безпритульних тварин.