Днями своє професійне свято відзначили люди, які про новини в світі і нашій країні та краї дізнаються першими, Бо саме з рук працівників пошти всі газети й журнали потрапляють у домівки читачів. Листонош чекають-ждуть, від них сподіваються одержати добру звістку, довгоочікуваний лист,
або й почути щире, підбадьорююче слово. І про більшість наших листонош, як у місті, так і в районі, люди тільки добре слово мовлять, просять їм доброго здоров'я в Господа.
На урочистих зборах з нагоди професійного свята відзначено сумлінну працю таких листонош з Мукачева як Валентина Герцузька, Любов Югас, Вікторія Володіна, Катерина Станкович, Йолана Немчик відповідно з відділень поштового зв'язку №№ 7, 8, 11... Найбільше подяк з сіл Мукачівщини надходить на роботу Марії Чорі з Іванівців, Оксани Королович з Копинівців, Ольги Лешко й Оксани Січак із Зняцева, Надії Міклош з Новоселиці, Василини Кондрич з Чинадієва, Ірини Вереш із Жнятина, Марії Курти з Червенева, Наталії Павлишинець із Залужжя...
Три останні місяці року – то дуже відповідальна пора в роботі нашого колективу. У цей час іде підписка на газети й журнали на наступний рік. Не дивлячись на кризу, що й не збирається покидати терени нашої держави, безгрошів'я, що все більше дає про себе знати, жителі Мукачева й району звикли читати. І не бажають залишитися без улюбленої газети, журналу... Якщо в 2011 році нашим Центром поштового зв'язку № 1 було підписано 121,5 тисячі примірників передплатних видань, то в цьому році та цифра на сім з лишком тисяч більша. Таких високих результатів досягнуто завдяки невтомній, сумлінній праці та високому професіоналізму працівників відділу періодичних видань, який очолює Надія Оленушинець, котра продовжує династію поштових працівників.
Як показує аналіз, серед міськрайонної преси першість утримують газети «Мукачівська Ратуша» та «Мукачево». У місті над Латорицею передплата на «Мукачівську Ратушу» становить 87 відсотків від загального тиражу часопису, а 13 відсотків надходить у домівки сільських жителів. Газету «Мукачево» в місті читають 74 відсотки від загальної кількості передплатників сімей, а 26 відсотків міськрайонки наші листоноші доставляють сільським жителям.
Щоб періодичні й підписні видання надходили вчасно, без нарікань докладають старанності наші водії – Емерих Дорі, Юрій Радик і Тарас Сембер. Дуже ретельно виконує свої обов'язки листоноша з супроводу Магдалина Кукрі.
Обов'язки наших листонош не обмежуються доставкою підписних видань, кореспонденції. У віддалених селах чи присілках інколи трапляється, що наш поштовий працівник ще й виконує не передбачену для нього службовими обов'язками роботу. Бо хіба відмовиш літній людині придбати для неї ліки, купити щось з продуктів, особливо в зимову пору... І вже за обов'язком наші листоноші приймають плату за використану електроенергію, газ... А ще вони беруть для відправлення листи, які старенькі довіряють тільки їм. Літні люди, в яких частенько хибує зір, уміють бачити не очима, а серцем. І вони знають, що їх листоноша наймилосердніша людина. Ось і такі, часто волонтерські обов'язки, доводиться виконувати нашим листоношам.
Організовують чітку, злагоджену роботу листонош начальники відділень поштового зв'язку. Переважна більшість їх люди з досвідом, чистою совістю і великим сумлінням. Саме такі в нашому колективі начальники Тетяна Кіш із Центрального, Тетяна Самохвалова, Марія Долгош, Валентина Данчук, Марія Муха, Кароліна Баран із відділень поштового зв'язку №№ 1, 2, 7, 8, 11. Доброї слави своєю роботою заслужили начальники відділень із району, зокрема, Магдалигна Заяць із Іванівців, Ольга Шипович із Великих Лучок, Мар'яна Анталовська із Копинівців, Марія Тимко з Кальника, Оксана Туряниця з Чинадієва, Ольга Хайнас із Верхньої Визниці, Марія Хохідра з Бистириці, Тетяна Анталик із Зняцева, Олена Логай із Горонди, Світлана Ільницька з Верхнього Коропця, Ганна Туряниця з Бабичів, Марія Кабаштура з Новоселиці, Надія Токар з Лалова, Єлизавета Бакша з Дерцена, Тетяна Микита з Червенева, Мар'яна Дінес із Залужжя...
Радує те, що частенько професія працівника поштового зв'язку стає спадковою. Таким чином утворюється династія. Справу, розпочату матір'ю підхопили доньки. До таких відносяться Тетяна Луцьо у Завидові, Марина Шпеник у Ключарках...
Професійне свято – зручна нагода підбити підсумки, проаналізувати упущене, виявити приховані резерви, намітити як працювати краще, оперативніше, чіткіше, щоб наші передплатники були задоволені. А зробити це не просто. Бо з кожним роком нам це робити важче. Особливо в місті. Поштові скриньки частенько спустошують І не діти чи підлітки, а люди старші, які звикли до газет і журналів. Але сьогодні безгрошів'я не дає змогу їм розщедритися й викроїти бодай кілька гривень на улюблену газету. Ось чому ми звернулися до редакцій газет «Мукачівська Ратуша» й «Мукачево», щоб вони дали змогу цілорічно підписуватися таким бажаючим на місяць, два... І знайшли тут цілковиту підтримку. А в селах самі дали собі ради. Прочитали газету в одному будинку і охоче позичають її сусідам, щоб і там були в курсі про події міськрайонного масштабу. Думаю, що й тут варто запровадити підписку цих газет на місяць – два.
Нелегка то справа розносити пошту. Підраховано, що людина за своє життя проходить пішки шлях від Землі до місця. Не в буквальному значенні. Але за день людина робить у середньому 20 тисяч кроків, за рік – близько 7 мільйонів. А до сімдесятирічного віку набирається близько 500 мільйонів кроків, що становить біля 384 тисячі кілометрів, тобто відстань від Землі до Місяця. Кожен листоноша долає ту відстань на п'ять років швидше...
Посміхніться, друзі, листоноші, подякуйте за старанну роботу. І не засуджуйте, коли вони поспішають. То йдуть до інших передплатників, які теж з нетерпінням чекають-виглядають людину з поштовою сумкою на ремені...
У цей святковий день бажаю вам, дорогі поштовики, і вашим родинам міцного здоров'я, благополуччя, високих досягнень на поштовій ниві.
На урочистих зборах з нагоди професійного свята відзначено сумлінну працю таких листонош з Мукачева як Валентина Герцузька, Любов Югас, Вікторія Володіна, Катерина Станкович, Йолана Немчик відповідно з відділень поштового зв'язку №№ 7, 8, 11... Найбільше подяк з сіл Мукачівщини надходить на роботу Марії Чорі з Іванівців, Оксани Королович з Копинівців, Ольги Лешко й Оксани Січак із Зняцева, Надії Міклош з Новоселиці, Василини Кондрич з Чинадієва, Ірини Вереш із Жнятина, Марії Курти з Червенева, Наталії Павлишинець із Залужжя...
Три останні місяці року – то дуже відповідальна пора в роботі нашого колективу. У цей час іде підписка на газети й журнали на наступний рік. Не дивлячись на кризу, що й не збирається покидати терени нашої держави, безгрошів'я, що все більше дає про себе знати, жителі Мукачева й району звикли читати. І не бажають залишитися без улюбленої газети, журналу... Якщо в 2011 році нашим Центром поштового зв'язку № 1 було підписано 121,5 тисячі примірників передплатних видань, то в цьому році та цифра на сім з лишком тисяч більша. Таких високих результатів досягнуто завдяки невтомній, сумлінній праці та високому професіоналізму працівників відділу періодичних видань, який очолює Надія Оленушинець, котра продовжує династію поштових працівників.
Як показує аналіз, серед міськрайонної преси першість утримують газети «Мукачівська Ратуша» та «Мукачево». У місті над Латорицею передплата на «Мукачівську Ратушу» становить 87 відсотків від загального тиражу часопису, а 13 відсотків надходить у домівки сільських жителів. Газету «Мукачево» в місті читають 74 відсотки від загальної кількості передплатників сімей, а 26 відсотків міськрайонки наші листоноші доставляють сільським жителям.
Щоб періодичні й підписні видання надходили вчасно, без нарікань докладають старанності наші водії – Емерих Дорі, Юрій Радик і Тарас Сембер. Дуже ретельно виконує свої обов'язки листоноша з супроводу Магдалина Кукрі.
Обов'язки наших листонош не обмежуються доставкою підписних видань, кореспонденції. У віддалених селах чи присілках інколи трапляється, що наш поштовий працівник ще й виконує не передбачену для нього службовими обов'язками роботу. Бо хіба відмовиш літній людині придбати для неї ліки, купити щось з продуктів, особливо в зимову пору... І вже за обов'язком наші листоноші приймають плату за використану електроенергію, газ... А ще вони беруть для відправлення листи, які старенькі довіряють тільки їм. Літні люди, в яких частенько хибує зір, уміють бачити не очима, а серцем. І вони знають, що їх листоноша наймилосердніша людина. Ось і такі, часто волонтерські обов'язки, доводиться виконувати нашим листоношам.
Організовують чітку, злагоджену роботу листонош начальники відділень поштового зв'язку. Переважна більшість їх люди з досвідом, чистою совістю і великим сумлінням. Саме такі в нашому колективі начальники Тетяна Кіш із Центрального, Тетяна Самохвалова, Марія Долгош, Валентина Данчук, Марія Муха, Кароліна Баран із відділень поштового зв'язку №№ 1, 2, 7, 8, 11. Доброї слави своєю роботою заслужили начальники відділень із району, зокрема, Магдалигна Заяць із Іванівців, Ольга Шипович із Великих Лучок, Мар'яна Анталовська із Копинівців, Марія Тимко з Кальника, Оксана Туряниця з Чинадієва, Ольга Хайнас із Верхньої Визниці, Марія Хохідра з Бистириці, Тетяна Анталик із Зняцева, Олена Логай із Горонди, Світлана Ільницька з Верхнього Коропця, Ганна Туряниця з Бабичів, Марія Кабаштура з Новоселиці, Надія Токар з Лалова, Єлизавета Бакша з Дерцена, Тетяна Микита з Червенева, Мар'яна Дінес із Залужжя...
Радує те, що частенько професія працівника поштового зв'язку стає спадковою. Таким чином утворюється династія. Справу, розпочату матір'ю підхопили доньки. До таких відносяться Тетяна Луцьо у Завидові, Марина Шпеник у Ключарках...
Професійне свято – зручна нагода підбити підсумки, проаналізувати упущене, виявити приховані резерви, намітити як працювати краще, оперативніше, чіткіше, щоб наші передплатники були задоволені. А зробити це не просто. Бо з кожним роком нам це робити важче. Особливо в місті. Поштові скриньки частенько спустошують І не діти чи підлітки, а люди старші, які звикли до газет і журналів. Але сьогодні безгрошів'я не дає змогу їм розщедритися й викроїти бодай кілька гривень на улюблену газету. Ось чому ми звернулися до редакцій газет «Мукачівська Ратуша» й «Мукачево», щоб вони дали змогу цілорічно підписуватися таким бажаючим на місяць, два... І знайшли тут цілковиту підтримку. А в селах самі дали собі ради. Прочитали газету в одному будинку і охоче позичають її сусідам, щоб і там були в курсі про події міськрайонного масштабу. Думаю, що й тут варто запровадити підписку цих газет на місяць – два.
Нелегка то справа розносити пошту. Підраховано, що людина за своє життя проходить пішки шлях від Землі до місця. Не в буквальному значенні. Але за день людина робить у середньому 20 тисяч кроків, за рік – близько 7 мільйонів. А до сімдесятирічного віку набирається близько 500 мільйонів кроків, що становить біля 384 тисячі кілометрів, тобто відстань від Землі до Місяця. Кожен листоноша долає ту відстань на п'ять років швидше...
Посміхніться, друзі, листоноші, подякуйте за старанну роботу. І не засуджуйте, коли вони поспішають. То йдуть до інших передплатників, які теж з нетерпінням чекають-виглядають людину з поштовою сумкою на ремені...
У цей святковий день бажаю вам, дорогі поштовики, і вашим родинам міцного здоров'я, благополуччя, високих досягнень на поштовій ниві.
Тетяна ГОРДУБЕЙ, начальник Центру поштового зв'язку № 1 Мукачева
Настіпні новини:
- 68 років з моменту прийняття маніфесту про возз’єднання Закарпаття з У…
- Іван Іванович Роспопа про телекомунікаційну галузь в Мукачеві
- В актовій залі МКТЕК відзначали День української писемності
Попередні новини:
- Святий Мартин ПОВЕРНУВСЯ в Мукачево
- Собака товариш людини!?
- ТРИ ВІДСОТКИ ЩАСЛИВОЇ ДОЛІ. Гвардії полковник Василь Єгорович Старос…
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.