Рівно 16 років тому в Мукачеві у переддень дня Святителя Василія Великого зібрались чотири добрих друзі – всі Василі – тодішній міський голова Ільтьо, його заступник Цицак, директор Мукачівського радгоспу-заводу Гонак і директор аграрного профтехучилища Ковбаско. І ось тоді за келихом доброго вина народилася ідея проводити в місті фестиваль вина. Нарекли його «Червене вино».
Ідея мукачівцям настільки сподобалась, що за різних економічних та політичних незгод від проведення фестивалю не відмовлялися.
Так багато люду в Мукачево приїздить тільки в серпні на храмове свято Богородиці і на старий Новий рік, День Святителя Василія Великого. На ці події чекають, до них готуються. Гадаю, що не помилюся, якщо скажу, що серед чоловічих імен в Мукачеві і районі найпопулярніше – Василь. Адже 14 січня на центральній площі міста над Латорицею звідусіль чуєш: «Зі святом, Василю!», «Вітаю, Васильовичу!». Якось від львівської пані, в якої квартирував під час навчання, на запитання, чого видивляється крізь вікно на вулиці, почув: «Обсервую». Коли ж не зрозумів, пояснила, що споглядає, оцінюючи для себе побачене. Отож і я усі три фестивальні дні, прогулюючись повз намети з вином, обсервую. Таке споглядання додає приємного настрою, душевної енергії. Адже, коли бачиш усміхнені обличчя, доброзичливі і часто закохані погляди, чуєш теплі слова вітань, сам раз-по-раз стискаєш дружні руки у вітанні, то це закарбовується в пам'яті на цілий рік. Фестиваль-конкурс «Червене вино» вже давно переріс свою просто фестивальну програму. Це щось значно більше. Це заряд на початку року позитивної енергії до його кінця, до наступного фестивалю. Якщо приміром у магазині чи кафе час від часу можна почути голосну сварку, взаємну образи, то чи трапилося вам почути подібне під час фестивалю? Винороби усміхаються винолюбам, бажають їм доброго здоров'я, і ті дякують за добре вино, обіцяють ще навідатися. Серед найпопулярніших сортів – «Кагор», «Каберне», «Мюллер Тургау», «Сапераві», «Мерло», «Цвайгер». Літр напою продають від 25 до 150 гривень. Винороб Іван Урста привіз на фестиваль найдорожче вино – «Унікум». За літр просить 150 гривень. Рецепт цього сорту – власний. Збирає виноград пізно восени, коли він вже наполовину родзинистий. Змішує три сорти – Сапераві, Голубок і Голубий Франк. За рахунок родзинок вино стає густим. Виготовив усього 300 літрів цього сорту. На фестивалі розпродав усе. Іван Урста каже, погода 2010 року не сприяла гарному врожаю винограду: вночі йшов дощ, вдень піднімалася спека. Тому винороб виготовив вина не багато.
Сьогодні ми не можемо уявити «Червене вино» без його постійних учасників і лауреатів різних вищих нагород Василя Анталовського з Бобовища, Йосипа Машіки з Мукачева, Володимира Райчинця з Нижньго Коропця, ужгородця з Концево Олександра Ковача, а також берегівчан, які приєдналися пізніше, – Івана Урсти з Великих Берегів, Карла Шоша з Кидьовша, Андраша Варги з Бене, Олександра Якоба з Берегова. А загалом цього року на фестивалі «Червене вино» зареєструвалось 135 виноробів, які представили понад 50 різних видів білого, червоного, рожевого вина, а загалом було понад 150 учасників. Шкода лише, що Виноградівщина, де також чудові вина, допоки ще не знайшла шляхів до Мекки виноградарства краю.
Варто нагадати, що учасниками першого фестивалю 16 років тому було на сто виноробів менше і вони пропонували тільки власне вино. Вже потім через рік або два несміливо пропонували і закуску – яблука, виноград, горіхи, тістечка. Сьогодні ж люди ідуть на фестиваль не тільки дегустувати вина, але й посмакувати національними стравами, вибір яких вражає. Окрім звичайних шашликів винороби-кухарі в національних вбраннях пропонують знаменитий богряч-гуляш, печені із салом крумплі, смажені пікниці. Сировари із Хущини привезли свої знамениті бринзу і сири. А от міцних напоїв на відміну від попередніх років майже не було. Налякані жорсткими санкціями правоохоронців проти самогоноваріння, вони не привезли свої добрі теркелянку, черешнівку, сливовицю, грушівку, абрикосівку. Зате з кожним роком усе більше бачимо пасічників, котрі пропонують не тільки власне мед, але й медовуху.
Цього року фестиваль «Червене вино» перетворився на справжній ярмарок. Адже торгували не тільки вином і народними стравами, але великою кількістю сувенірної продукції. Подвір'я перед дитячою художньою школою і кіно-концертним залом «Перемога» були заповнені ятками з бурштиновими прикрасами, гуцульськими народними виробами, витворами зі скла, плетені з лози вироби на різний смак представили майстрині з Ізи Хустського району. Дуже дорогі, але гарні були і мереживні металеві вироби ковалів.
А яка ж гулянка без пісні і танцю? Усі три фестивальні дні увага була прикута до сцени перед міським Будинком культури, адже люд звеселяли кращі фольклорні колективи не тільки Закарпаття, але й... Хорватії. На моє переконання, фундатори рейтингу кращих фестивалів України, проведеного напередодні Нового року, на «Червеному вині» не були, інакше присудили б йому беззаперечне перше місце. Де ви бачили, щоб і пилося, і їлося, і гулялося, а ще й і співалося-танцювалося? Майже всі 16 років під час «Червеного вина» проводиться і обласний фестиваль вертепів. Якогось року обласні чиновники спробували перенести обласний конкурс вертепів у якесь інше місто краю. З усією повагою до інших міст, спитаюся, а де інде ви знайдете таку вдячну глядацьку аудиторію, як у Мукачеві на фестивалі? Адже сюди з'їжджається народ з усієї України і ближнього зарубіжжя саме на «Червене вино», готелі і мотелі бронюють за місяці вперед. І коли востаннє і чи бачили взагалі представники східних регіонів справжніх колядників із вертепами? Отож! А ще в ці дні на сцені виступали жіночий хор української діаспори Хорватії «Карпати» з міста Липовляни і прекрасні ансамблі – лауреати Всеукраїнського конкурсу – народний ансамбль «Руснаки» і гурт «Рокаш» зі своєрідним гімном фестивалю, який глядачі і слухачі сприйняли з великим захопленням, співали також і колядницькі колективи шкіл Мукачева, а також церковних громад. Гості Мукачева були приємно подивовані, побачивши у вітрині Центральної міської бібліотеки книжкову виставку «Мукачево – мекка винолюбів».
Із названих вище «старожилів» фестивалю кожен безперечно заслуговує на найвищі відзнаки. Але ж є й інші, у кого також добрі вина. Тому не всі лауреати попередніх років, які і не мали відбою від тих, хто добре розуміється на вині, отримали цього разу нагороди. На закритті фестивалю міський голова Мукачева Золтан Ленд'єл, щиро привітавши виноробів, мукачівців і гостей міста, вручив дипломи і цінні подарунки за вагомий особистий внесок у розвиток традицій виноробства та активну багаторічну участь Михайлові Гегедошу із села Завидово Мукачівського району, Марії Попович з Мукачева; за активну участь, кращий дизайн та естетичне оформлення місця торгівлі – Вікторії Капітан, власниці кафе «Вікторія», Наталії Піняшко, власниці кафе «Корона»; за виготовлення та дизайн дерев'яних конструкцій, естетичне оформлення місця торгівлі – керівникові фермерського господарства «Карпатський паннон» Олександрові Немйо; за активну участь та якісні вина, представлені на фестивалі – Івану Урсті з Великих Берегів, Ернесту Бірову з села Бене Берегівського району, Йосипу Деркачу з Мукачева.
Треті місця за високоякісне вино, представлене на фестивалі, присуджено із врученням Диплома і живого представника свого 2011 року – сріблястого Кролика Карлу Шошу з Кідьовша, Павлу Мишкулинцю з Бобовища. Другими призерами стали (приз – живе поросятко) мукачівець Йосип Машика та Іван Данч з Кідьовша.
А перший приз став сюрпризом, який організував Почесний громадянин Мукачева, міністр МНС України Віктор Балога, – живий кінь. Його переможцю фестивалю Василю Анталовському з Бобовища вручив голова обласної ради Іван Балога.
Одне було шкода: цього року не було смаженого бика, а народ так чекав, сподівався навіть на двох, адже одного на всіх торік не вистачило. А цього року, як не як, Мукачево відвідало понад п'ятдесят тисяч чоловік, а їм і цілого стада биків було б мало...
{linkr:related;keywords:%C3%91%C2%84%C3%90%C2%B5%C3%91%C2%81%C3%91%C2%82%C3%90%C2%B8%C3%90%C2%B2%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%BB%C3%91%C2%8C;limit:5;title:%C3%90%C2%A1%C3%90%C2%B2%C3%91%C2%8F%C3%90%C2%B7%C3%90%C2%B0%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%BD%C3%91%C2%8B%C3%90%C2%B5+%C3%91%C2%81%C3%91%C2%82%C3%90%C2%B0%C3%91%C2%82%C3%91%C2%8C%C3%90%C2%B8}Так багато люду в Мукачево приїздить тільки в серпні на храмове свято Богородиці і на старий Новий рік, День Святителя Василія Великого. На ці події чекають, до них готуються. Гадаю, що не помилюся, якщо скажу, що серед чоловічих імен в Мукачеві і районі найпопулярніше – Василь. Адже 14 січня на центральній площі міста над Латорицею звідусіль чуєш: «Зі святом, Василю!», «Вітаю, Васильовичу!». Якось від львівської пані, в якої квартирував під час навчання, на запитання, чого видивляється крізь вікно на вулиці, почув: «Обсервую». Коли ж не зрозумів, пояснила, що споглядає, оцінюючи для себе побачене. Отож і я усі три фестивальні дні, прогулюючись повз намети з вином, обсервую. Таке споглядання додає приємного настрою, душевної енергії. Адже, коли бачиш усміхнені обличчя, доброзичливі і часто закохані погляди, чуєш теплі слова вітань, сам раз-по-раз стискаєш дружні руки у вітанні, то це закарбовується в пам'яті на цілий рік. Фестиваль-конкурс «Червене вино» вже давно переріс свою просто фестивальну програму. Це щось значно більше. Це заряд на початку року позитивної енергії до його кінця, до наступного фестивалю. Якщо приміром у магазині чи кафе час від часу можна почути голосну сварку, взаємну образи, то чи трапилося вам почути подібне під час фестивалю? Винороби усміхаються винолюбам, бажають їм доброго здоров'я, і ті дякують за добре вино, обіцяють ще навідатися. Серед найпопулярніших сортів – «Кагор», «Каберне», «Мюллер Тургау», «Сапераві», «Мерло», «Цвайгер». Літр напою продають від 25 до 150 гривень. Винороб Іван Урста привіз на фестиваль найдорожче вино – «Унікум». За літр просить 150 гривень. Рецепт цього сорту – власний. Збирає виноград пізно восени, коли він вже наполовину родзинистий. Змішує три сорти – Сапераві, Голубок і Голубий Франк. За рахунок родзинок вино стає густим. Виготовив усього 300 літрів цього сорту. На фестивалі розпродав усе. Іван Урста каже, погода 2010 року не сприяла гарному врожаю винограду: вночі йшов дощ, вдень піднімалася спека. Тому винороб виготовив вина не багато.
Сьогодні ми не можемо уявити «Червене вино» без його постійних учасників і лауреатів різних вищих нагород Василя Анталовського з Бобовища, Йосипа Машіки з Мукачева, Володимира Райчинця з Нижньго Коропця, ужгородця з Концево Олександра Ковача, а також берегівчан, які приєдналися пізніше, – Івана Урсти з Великих Берегів, Карла Шоша з Кидьовша, Андраша Варги з Бене, Олександра Якоба з Берегова. А загалом цього року на фестивалі «Червене вино» зареєструвалось 135 виноробів, які представили понад 50 різних видів білого, червоного, рожевого вина, а загалом було понад 150 учасників. Шкода лише, що Виноградівщина, де також чудові вина, допоки ще не знайшла шляхів до Мекки виноградарства краю.
Варто нагадати, що учасниками першого фестивалю 16 років тому було на сто виноробів менше і вони пропонували тільки власне вино. Вже потім через рік або два несміливо пропонували і закуску – яблука, виноград, горіхи, тістечка. Сьогодні ж люди ідуть на фестиваль не тільки дегустувати вина, але й посмакувати національними стравами, вибір яких вражає. Окрім звичайних шашликів винороби-кухарі в національних вбраннях пропонують знаменитий богряч-гуляш, печені із салом крумплі, смажені пікниці. Сировари із Хущини привезли свої знамениті бринзу і сири. А от міцних напоїв на відміну від попередніх років майже не було. Налякані жорсткими санкціями правоохоронців проти самогоноваріння, вони не привезли свої добрі теркелянку, черешнівку, сливовицю, грушівку, абрикосівку. Зате з кожним роком усе більше бачимо пасічників, котрі пропонують не тільки власне мед, але й медовуху.
Цього року фестиваль «Червене вино» перетворився на справжній ярмарок. Адже торгували не тільки вином і народними стравами, але великою кількістю сувенірної продукції. Подвір'я перед дитячою художньою школою і кіно-концертним залом «Перемога» були заповнені ятками з бурштиновими прикрасами, гуцульськими народними виробами, витворами зі скла, плетені з лози вироби на різний смак представили майстрині з Ізи Хустського району. Дуже дорогі, але гарні були і мереживні металеві вироби ковалів.
А яка ж гулянка без пісні і танцю? Усі три фестивальні дні увага була прикута до сцени перед міським Будинком культури, адже люд звеселяли кращі фольклорні колективи не тільки Закарпаття, але й... Хорватії. На моє переконання, фундатори рейтингу кращих фестивалів України, проведеного напередодні Нового року, на «Червеному вині» не були, інакше присудили б йому беззаперечне перше місце. Де ви бачили, щоб і пилося, і їлося, і гулялося, а ще й і співалося-танцювалося? Майже всі 16 років під час «Червеного вина» проводиться і обласний фестиваль вертепів. Якогось року обласні чиновники спробували перенести обласний конкурс вертепів у якесь інше місто краю. З усією повагою до інших міст, спитаюся, а де інде ви знайдете таку вдячну глядацьку аудиторію, як у Мукачеві на фестивалі? Адже сюди з'їжджається народ з усієї України і ближнього зарубіжжя саме на «Червене вино», готелі і мотелі бронюють за місяці вперед. І коли востаннє і чи бачили взагалі представники східних регіонів справжніх колядників із вертепами? Отож! А ще в ці дні на сцені виступали жіночий хор української діаспори Хорватії «Карпати» з міста Липовляни і прекрасні ансамблі – лауреати Всеукраїнського конкурсу – народний ансамбль «Руснаки» і гурт «Рокаш» зі своєрідним гімном фестивалю, який глядачі і слухачі сприйняли з великим захопленням, співали також і колядницькі колективи шкіл Мукачева, а також церковних громад. Гості Мукачева були приємно подивовані, побачивши у вітрині Центральної міської бібліотеки книжкову виставку «Мукачево – мекка винолюбів».
Із названих вище «старожилів» фестивалю кожен безперечно заслуговує на найвищі відзнаки. Але ж є й інші, у кого також добрі вина. Тому не всі лауреати попередніх років, які і не мали відбою від тих, хто добре розуміється на вині, отримали цього разу нагороди. На закритті фестивалю міський голова Мукачева Золтан Ленд'єл, щиро привітавши виноробів, мукачівців і гостей міста, вручив дипломи і цінні подарунки за вагомий особистий внесок у розвиток традицій виноробства та активну багаторічну участь Михайлові Гегедошу із села Завидово Мукачівського району, Марії Попович з Мукачева; за активну участь, кращий дизайн та естетичне оформлення місця торгівлі – Вікторії Капітан, власниці кафе «Вікторія», Наталії Піняшко, власниці кафе «Корона»; за виготовлення та дизайн дерев'яних конструкцій, естетичне оформлення місця торгівлі – керівникові фермерського господарства «Карпатський паннон» Олександрові Немйо; за активну участь та якісні вина, представлені на фестивалі – Івану Урсті з Великих Берегів, Ернесту Бірову з села Бене Берегівського району, Йосипу Деркачу з Мукачева.
Треті місця за високоякісне вино, представлене на фестивалі, присуджено із врученням Диплома і живого представника свого 2011 року – сріблястого Кролика Карлу Шошу з Кідьовша, Павлу Мишкулинцю з Бобовища. Другими призерами стали (приз – живе поросятко) мукачівець Йосип Машика та Іван Данч з Кідьовша.
А перший приз став сюрпризом, який організував Почесний громадянин Мукачева, міністр МНС України Віктор Балога, – живий кінь. Його переможцю фестивалю Василю Анталовському з Бобовища вручив голова обласної ради Іван Балога.
Одне було шкода: цього року не було смаженого бика, а народ так чекав, сподівався навіть на двох, адже одного на всіх торік не вистачило. А цього року, як не як, Мукачево відвідало понад п'ятдесят тисяч чоловік, а їм і цілого стада биків було б мало...
Микола Рішко.
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.