День партизанської слави мукачівці відзначили як данину шани до тих, хто в грізний і суворий час боровся з фашистськими окупантами в глибокому тилу, не шкодуючи крові й життя. 70 років тому, 22 вересня 1941 року в нетрях
Спадщанського лісу, що розкинувся на Сумщині в долині від древнього Путивля, голова міськвиконкому Сидір Ковпак – людина високого патріотичного обов'язку і державного мислення – видав наказ № 1 про особовий склад, штаб і бойові групи Путивльського партизанського загону. Підписуючи наказ Сидір Артемович сказав, звертаючись до народних месників: «Усі наші ліси незабаром будуть шуміти партизанами!» І невдовзі зашуміли не тільки Брянський ліс, але й Чернігівський, Київський, Вінницький, Волинський, Ровенський, Карпатський та інших. По всенькій Україні запалали багаття народних месників, від яких горіла земля під ногами окупантів.
Всього за роки Великої Вітчизняної війни на території України діяло 8 великих партизанських з'єднань у які входило по кілька тисяч партизанів, 46 менших з'єднань, понад 2 тисячі партизанських загонів у яких було більш як 500 тисяч бійців і командирів, а це за військовими мірками – цілий фронт. Мабуть саме тому рух народних месників у роки війни справедливо називали 5-м Українським партизанським фронтом. Його бійці знищили 465 тисяч ворожих солдат і офіцерів, пустили під відкіс понад 5 тисяч німецьких ешелонів з особовим складом і бойовою технікою, підірвали більш як 1,5 тисячі танків і бронетранспортерів, 13,5 тисячі автомашин, понад 600 залізничних і більше як 1,5 тисячі шосейних мостів, розгромили 411 ворожих гарнізонів...
Активну участь у боротьбі з ворогом брали підпільні організації в яких налічувалося понад 105 тисяч нескорених громадян України. Та ще майже півтори мільйона жителів окупованих фашистами регіонів України брали участь в інших формах боротьби з ворогом – вони були зв'язковими, розвідниками, провідниками, господарями явочних квартир, розповсюджували листівки, ремонтували зброю, одяг, взуття, переховували в себе й лікували поранених, поставляли партизанам харчі й медикаменти. Одне слово, робили все можливе й неможливе для швидшого визволення рідної землі від фашистських загарбників.
Партизани й підпільники вкрили себе невмирущою славою, 89 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу, більше 57 тисяч нагороджені орденами й медалями.
Про все це йшлося за «круглим столом» який провели заступник міського голови Михайло Лабош та начальник відділу з питань внутрішньої політики Іван Лендєл. Потім представники Мукачівської міської влади. колишні партизани й підпільники, разом з учасниками Великої Вітчизняної війни поклали вінок до Обеліска Слави й квіти на священні могили визволителів краю та розвідників-партизанів з групи «Закарпатці» керованої Ференцем Па такі.
Напередодні 70-річчя початку партизанського руху на Україні за ініціативи жительки Мукачева, колишньої партизанської розвідниці на Вінниччині Галини Плахотник-Головко було проведено екскурсію в музей партизанської слави розташований у Бабичі-Покуті. Учасники Великої Вітчизняної війни зупинилися в Чинадієві й поклали до священних могил полеглих у борні з ворогом партизанам із з'єднання Василя Русина вінки й квіти нашої незгасної пам'яті.
Краєзнавець Василь Пагиря та директор музею, вчитель Василь Петьовка розповіли про партизанський та підпільний рух у Закарпатті, про десятки бойових операцій, здійснених народними месниками...
28 вересня у день 70-річчя початку знищення фашистськими катами євреїв, українців, росіян та представників інших народів і народностей України у сумнозвісному місці масового знищення людей – Бабиному Яру в Києві, в Мукачеві на вулиці Валенберга відбулася молитва-реквієм за жертвами єврейського народу, жителями нашого краю. Їх скорботне число сягнуло за сто тисяч. До учасників вшанування жертв фашизму звернувся заступник міського голови Михайло Лабош.
А на Стіні нашої скорботи, біля художньої школи було урочисто відкрито пам'ятну Дошку малолітнім в'язням фашистських робочих і концентраційних таборів, яку замовила і встановила рада Мукачівської міської організації Української Спілки в'язнів – жертв нацизму (голова Микола Літковський). Ма мітингу з нагоди відкриття Дошки виступили заступник міського голови Михайло Лабош, Микола Літковський та голова іудейської громади Мукачева Абрагам Лейбович...
Всього за роки Великої Вітчизняної війни на території України діяло 8 великих партизанських з'єднань у які входило по кілька тисяч партизанів, 46 менших з'єднань, понад 2 тисячі партизанських загонів у яких було більш як 500 тисяч бійців і командирів, а це за військовими мірками – цілий фронт. Мабуть саме тому рух народних месників у роки війни справедливо називали 5-м Українським партизанським фронтом. Його бійці знищили 465 тисяч ворожих солдат і офіцерів, пустили під відкіс понад 5 тисяч німецьких ешелонів з особовим складом і бойовою технікою, підірвали більш як 1,5 тисячі танків і бронетранспортерів, 13,5 тисячі автомашин, понад 600 залізничних і більше як 1,5 тисячі шосейних мостів, розгромили 411 ворожих гарнізонів...
Активну участь у боротьбі з ворогом брали підпільні організації в яких налічувалося понад 105 тисяч нескорених громадян України. Та ще майже півтори мільйона жителів окупованих фашистами регіонів України брали участь в інших формах боротьби з ворогом – вони були зв'язковими, розвідниками, провідниками, господарями явочних квартир, розповсюджували листівки, ремонтували зброю, одяг, взуття, переховували в себе й лікували поранених, поставляли партизанам харчі й медикаменти. Одне слово, робили все можливе й неможливе для швидшого визволення рідної землі від фашистських загарбників.
Партизани й підпільники вкрили себе невмирущою славою, 89 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу, більше 57 тисяч нагороджені орденами й медалями.
Про все це йшлося за «круглим столом» який провели заступник міського голови Михайло Лабош та начальник відділу з питань внутрішньої політики Іван Лендєл. Потім представники Мукачівської міської влади. колишні партизани й підпільники, разом з учасниками Великої Вітчизняної війни поклали вінок до Обеліска Слави й квіти на священні могили визволителів краю та розвідників-партизанів з групи «Закарпатці» керованої Ференцем Па такі.
Напередодні 70-річчя початку партизанського руху на Україні за ініціативи жительки Мукачева, колишньої партизанської розвідниці на Вінниччині Галини Плахотник-Головко було проведено екскурсію в музей партизанської слави розташований у Бабичі-Покуті. Учасники Великої Вітчизняної війни зупинилися в Чинадієві й поклали до священних могил полеглих у борні з ворогом партизанам із з'єднання Василя Русина вінки й квіти нашої незгасної пам'яті.
Краєзнавець Василь Пагиря та директор музею, вчитель Василь Петьовка розповіли про партизанський та підпільний рух у Закарпатті, про десятки бойових операцій, здійснених народними месниками...
28 вересня у день 70-річчя початку знищення фашистськими катами євреїв, українців, росіян та представників інших народів і народностей України у сумнозвісному місці масового знищення людей – Бабиному Яру в Києві, в Мукачеві на вулиці Валенберга відбулася молитва-реквієм за жертвами єврейського народу, жителями нашого краю. Їх скорботне число сягнуло за сто тисяч. До учасників вшанування жертв фашизму звернувся заступник міського голови Михайло Лабош.
А на Стіні нашої скорботи, біля художньої школи було урочисто відкрито пам'ятну Дошку малолітнім в'язням фашистських робочих і концентраційних таборів, яку замовила і встановила рада Мукачівської міської організації Української Спілки в'язнів – жертв нацизму (голова Микола Літковський). Ма мітингу з нагоди відкриття Дошки виступили заступник міського голови Михайло Лабош, Микола Літковський та голова іудейської громади Мукачева Абрагам Лейбович...
Михайло Бейреш
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.