Ой і раділи ми, жителі будинків 46, 51, 53, що на вулиці Індустріальній, будинків № 5, 17, 42 на вулиці Руської та жителі вулиць Гулака-Артемовського, Міклухо-Маклая. Ще б не радіти, і про нас подумали. Маршрутні автобуси до нас доїжджати стали. Зручно і дітям у школу добиратися і на роботу вчасно потрапиш, і пенсіонер в поліклініку добереться... Автобусів же
було: 2 – 2, 2 – 3, 2 – 4, 2 – 7, 2 – 8, 2 – 9, 2 – 12...
Та радість наша була не довгою. Як тільки перевізники тендер виграли, так і про нас забули. Тепер довезуть нас маршрутні автобуси до колишнього ЗКЛ і витурюють водії із салонів. Смій тільки заікнутися, що довезли не до кінцевої, тобто до СП «Фішер-Мукачево». Та такого почуєш, що вуха в'януть не тільки у жінок і дітей. Але й одеським портовим вантажникам було б чому повчитися у наших «культурних» водіїв-перевізників. До речі, більшість з них не голені. Під час руху автобусів керманичі жваво ведуть переговори по мобілках, рулюючи тільки вільною рукою. На автобусній зупинці «ЗКЛ» по 15 і більше хвилин смакують кавою. Їх не турбує, що діти в школу запізнюються, робітники й службовці не встигають до місць праці.
На зупинці вже немає й таблички з графіком руху автобусів. Як і контролюючих дотримання розкладу руху. Зверталися з нашими бідами до керівника перевізників Івана Балоги. Та крім обіцянок навести порядок так нічого й не чуємо. Бо «віз і нині там».
Не скажемо, що всі водії безсердечні. Приємний виняток становлять водії автобуса 2 – 6. Ввічливі, охайні, в автобусі завжди чистота. І довозять до кінцевої зупинки. Ось на кого мали б рівнятися водії-заробітчани, для яких пасажири не люди, а гривеники до денної виручки.
Оскільки вже не знаємо до кого нам звертатися, то адресуємо свого листа в газету «Мукачівська Ратуша», бо віримо, що її журналісти розберуться в ситуації і допоможуть відновити маршрут і покласти край нашим бідам.
Та радість наша була не довгою. Як тільки перевізники тендер виграли, так і про нас забули. Тепер довезуть нас маршрутні автобуси до колишнього ЗКЛ і витурюють водії із салонів. Смій тільки заікнутися, що довезли не до кінцевої, тобто до СП «Фішер-Мукачево». Та такого почуєш, що вуха в'януть не тільки у жінок і дітей. Але й одеським портовим вантажникам було б чому повчитися у наших «культурних» водіїв-перевізників. До речі, більшість з них не голені. Під час руху автобусів керманичі жваво ведуть переговори по мобілках, рулюючи тільки вільною рукою. На автобусній зупинці «ЗКЛ» по 15 і більше хвилин смакують кавою. Їх не турбує, що діти в школу запізнюються, робітники й службовці не встигають до місць праці.
На зупинці вже немає й таблички з графіком руху автобусів. Як і контролюючих дотримання розкладу руху. Зверталися з нашими бідами до керівника перевізників Івана Балоги. Та крім обіцянок навести порядок так нічого й не чуємо. Бо «віз і нині там».
Не скажемо, що всі водії безсердечні. Приємний виняток становлять водії автобуса 2 – 6. Ввічливі, охайні, в автобусі завжди чистота. І довозять до кінцевої зупинки. Ось на кого мали б рівнятися водії-заробітчани, для яких пасажири не люди, а гривеники до денної виручки.
Оскільки вже не знаємо до кого нам звертатися, то адресуємо свого листа в газету «Мукачівська Ратуша», бо віримо, що її журналісти розберуться в ситуації і допоможуть відновити маршрут і покласти край нашим бідам.
Від імені десятків обурених пасажирів – Любов Андріївна
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.