Серед студентів-випускників агрономічного відділення Мукачівського аграрного коледжу (тоді – сільськогосподарського технікуму), яким 30 серпня 1955 року вручали дипломи, був і кучерявий красень Христо Роглєв.
Він усі чотири роки вчився відмінно, виявляв неабиякий нахил до дослідницької роботи й тодішній директор навчального закладу Іван Попроцький, вручаючи юнаку червоний диплом і направлення в інститут, міцно потис руку й сказав:
– Вам, Христо, до снаги все, бо умієте як і всі мої друзі-болгари з колгоспу імені Димитрова зосереджуватися на будь-якій роботі, виявляти наполегливість і добиватися наміченої мети. Із вас вийде великий вчений-дослідник. Хай вам щастить у подальшому житті і в навчанні!
Ні на йоту не помилився Іван Матвійович. І великим, і відомим і визнаним Христо Йосипович став завдяки завидній працьовитості, умінню добиватися поставленої перед собою мети. Одержана у спадок від батьків Марії Маринівни та Йосипа Христовича працьовитість до сьомого поту допомогла Христо Йосиповичу закінчити вуз, здобути фах економіста вищої кваліфікації. Відмінне володіння кількома мовами привело його в тоді ще маловідому царину туризму, де пройшов шлях від гіда-перекладача до генерального директора готельного комплексу «Братислава» в столиці України – Києві.
Христо Роглєв чесно, безкомпромісно, але дуже наполегливо, як і радили батьки-трудівники, торував свою стежку в житті. Він щоденно, щогодинно опановував дуже складну і велику науку любові до людей, щирості, й мудрості, доброти й відкритості та завидної працьовитості. І тоді, коли здійнявся на власні крила і сьогодні, коли має право на заслужений відпочинок, школою йому є саме життя.
Нині Христо Йосиповича знають у багатьох країнах світу, на всіх континентах, де високо цінують його потенціал допитливої людини, справжнього господаря, науковця і практика. А в нашій державі його знають як неперевершеного спеціаліста, який багатогранною і плідною працею досяг справжніх висот. Усім до душі його вміння без поспіху, без гучних обіцянок, по-справжньому, дуже аналітично оцінити ситуацію, обрати єдино правильний шлях, що призводить до успіху, виваженості і результативності дій, уміння дотримувати даного слова, створили Христо Йосиповичу такі високі визнання та імідж, що й окремим політикам до нього не близько.
Навчаючись у Мукачівському сільськогосподарському технікумі Христо Роглєв залюбки займався у мічурінському гуртку. Майбутні агрономи досліджували можливості вирощування в умовах Закарпаття бавовника, гіллястої пшениці і таких субтропічних культур як канатник, плевецина, кенаф, лялеманція, коріандр, фацелія, перілла, цукрове сорго, турнепс, донник, кунжут, сафлор, чайні кущі, інжир, мигдаль... На дослідній чвертьгектарній площі на березі Коропецького каналу студенти вирощували рис, а кавуни досягали 5 – 6 кілограмів. У лимонарії росли й плодоносили лимони, апельсини, мандарини... Тепер на власному обійсті в Мукачеві Христо Роглєв вирощує багато екзотів. Тут ростуть і плодоносять ківі, інжир, лимони, фейхоа, актинідія, гумі, гибискус, руджанія... А бамбук в кутку його чудо-саду досягає довжини більше семи метрів. Тут усе доглянуте, обкопане, підрізане, сформоване ним, агрономом за покликанням.
Працюючи в столиці України продовжує наукові пошуки, бо ні на йоту не зрадив одержаній в Мукачівському сільськогосподарському технікумі спеціальності агронома. У Києві в готельному комплексі «Братислава» виплекав чудо-сад з казковими алеями, де увагу привертає культивована з Мукачева японська сакура, катальпи, павлонія, тамариск і деякі субтропічні екзоти...
До Закарпаття, його чудової природи Христо Йосипович виявляє справжню синівську любов. Називає наш край маленькою Швейцарією і мріє зробити все, аби він не поступався райському куточку на землі. Більше піввіку Христо Роглєв пов'язаний із іноземним туризмом. Для нього він підготував понад 200 гідів-перекладачів. Він доцент кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства Київського університету туризму економіки і права, заслужений працівник сфери послуг України, академік академії туризму України, автор книги «Основи готельного менеджменту», співавтор трьох книг з готельного господарства, один з авторів книги «Архітектурні пам'ятники Західної України», співавтор книжок «Від Карпат до Дніпра», «Закарпатці в Києві». Всього в активі Христо Йосиповича вісім книжок, понад півтори сотні наукових праць, статей, газетних і журнальних публікацій. Відмінник освіти України, Почесний працівник туризму України Христо Роглєв у складі робочої групи брав участь у розробці Закону України «Про туризм».
Не один рік знаю Христо Йосиповича, спілкуюся з ним, проймаюся його справами та ідеями. І завжди запитую себе: звідки він, селянський син з Росвигова, з якого джерела черпав незбориму енергію, волю до кожної великої, або й не дуже, але завжди оригінальної, а часто й незвичної справи? Яким чарівним зіллям в дитинстві на березі тихоплинної Латориці напувала його матінка-земля, що він завжди йде уперед, ніколи не зупиняється на півдорозі, має стільки вірних друзів, супутників і послідовників? Відповідь прийшла сама по собі: сили і снаги йому додавала й додає велика й палка синівська любов до свого рідного краю, до людей усіх національностей і народностей з якими стикала його доля, а ще незбориме прагнення уквітчати свій рідний край своїм трудом.
Не знаю, чи від батьків перейняв, чи сам виробив у собі оту непереможну впертість до діла і прагнення його завжди завершити. Але переконався, що Христо Роглєв людина чесна і відверта, пряма, котра сповідує єдиного кумира – сумлінну й натхненну працю в ім'я людей і майбутнього України.
– Вам, Христо, до снаги все, бо умієте як і всі мої друзі-болгари з колгоспу імені Димитрова зосереджуватися на будь-якій роботі, виявляти наполегливість і добиватися наміченої мети. Із вас вийде великий вчений-дослідник. Хай вам щастить у подальшому житті і в навчанні!
Ні на йоту не помилився Іван Матвійович. І великим, і відомим і визнаним Христо Йосипович став завдяки завидній працьовитості, умінню добиватися поставленої перед собою мети. Одержана у спадок від батьків Марії Маринівни та Йосипа Христовича працьовитість до сьомого поту допомогла Христо Йосиповичу закінчити вуз, здобути фах економіста вищої кваліфікації. Відмінне володіння кількома мовами привело його в тоді ще маловідому царину туризму, де пройшов шлях від гіда-перекладача до генерального директора готельного комплексу «Братислава» в столиці України – Києві.
Христо Роглєв чесно, безкомпромісно, але дуже наполегливо, як і радили батьки-трудівники, торував свою стежку в житті. Він щоденно, щогодинно опановував дуже складну і велику науку любові до людей, щирості, й мудрості, доброти й відкритості та завидної працьовитості. І тоді, коли здійнявся на власні крила і сьогодні, коли має право на заслужений відпочинок, школою йому є саме життя.
Нині Христо Йосиповича знають у багатьох країнах світу, на всіх континентах, де високо цінують його потенціал допитливої людини, справжнього господаря, науковця і практика. А в нашій державі його знають як неперевершеного спеціаліста, який багатогранною і плідною працею досяг справжніх висот. Усім до душі його вміння без поспіху, без гучних обіцянок, по-справжньому, дуже аналітично оцінити ситуацію, обрати єдино правильний шлях, що призводить до успіху, виваженості і результативності дій, уміння дотримувати даного слова, створили Христо Йосиповичу такі високі визнання та імідж, що й окремим політикам до нього не близько.
Навчаючись у Мукачівському сільськогосподарському технікумі Христо Роглєв залюбки займався у мічурінському гуртку. Майбутні агрономи досліджували можливості вирощування в умовах Закарпаття бавовника, гіллястої пшениці і таких субтропічних культур як канатник, плевецина, кенаф, лялеманція, коріандр, фацелія, перілла, цукрове сорго, турнепс, донник, кунжут, сафлор, чайні кущі, інжир, мигдаль... На дослідній чвертьгектарній площі на березі Коропецького каналу студенти вирощували рис, а кавуни досягали 5 – 6 кілограмів. У лимонарії росли й плодоносили лимони, апельсини, мандарини... Тепер на власному обійсті в Мукачеві Христо Роглєв вирощує багато екзотів. Тут ростуть і плодоносять ківі, інжир, лимони, фейхоа, актинідія, гумі, гибискус, руджанія... А бамбук в кутку його чудо-саду досягає довжини більше семи метрів. Тут усе доглянуте, обкопане, підрізане, сформоване ним, агрономом за покликанням.
Працюючи в столиці України продовжує наукові пошуки, бо ні на йоту не зрадив одержаній в Мукачівському сільськогосподарському технікумі спеціальності агронома. У Києві в готельному комплексі «Братислава» виплекав чудо-сад з казковими алеями, де увагу привертає культивована з Мукачева японська сакура, катальпи, павлонія, тамариск і деякі субтропічні екзоти...
До Закарпаття, його чудової природи Христо Йосипович виявляє справжню синівську любов. Називає наш край маленькою Швейцарією і мріє зробити все, аби він не поступався райському куточку на землі. Більше піввіку Христо Роглєв пов'язаний із іноземним туризмом. Для нього він підготував понад 200 гідів-перекладачів. Він доцент кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства Київського університету туризму економіки і права, заслужений працівник сфери послуг України, академік академії туризму України, автор книги «Основи готельного менеджменту», співавтор трьох книг з готельного господарства, один з авторів книги «Архітектурні пам'ятники Західної України», співавтор книжок «Від Карпат до Дніпра», «Закарпатці в Києві». Всього в активі Христо Йосиповича вісім книжок, понад півтори сотні наукових праць, статей, газетних і журнальних публікацій. Відмінник освіти України, Почесний працівник туризму України Христо Роглєв у складі робочої групи брав участь у розробці Закону України «Про туризм».
Не один рік знаю Христо Йосиповича, спілкуюся з ним, проймаюся його справами та ідеями. І завжди запитую себе: звідки він, селянський син з Росвигова, з якого джерела черпав незбориму енергію, волю до кожної великої, або й не дуже, але завжди оригінальної, а часто й незвичної справи? Яким чарівним зіллям в дитинстві на березі тихоплинної Латориці напувала його матінка-земля, що він завжди йде уперед, ніколи не зупиняється на півдорозі, має стільки вірних друзів, супутників і послідовників? Відповідь прийшла сама по собі: сили і снаги йому додавала й додає велика й палка синівська любов до свого рідного краю, до людей усіх національностей і народностей з якими стикала його доля, а ще незбориме прагнення уквітчати свій рідний край своїм трудом.
Не знаю, чи від батьків перейняв, чи сам виробив у собі оту непереможну впертість до діла і прагнення його завжди завершити. Але переконався, що Христо Роглєв людина чесна і відверта, пряма, котра сповідує єдиного кумира – сумлінну й натхненну працю в ім'я людей і майбутнього України.
Михайло БЕЙРЕШ, кореспондент "Мукачівської Ратуші"
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.