У Мукачеві такою людиною є Іван Дрогобецький, який неодноразово займав перші місця з паверлiфтингу. У 38 років на обласних змаганнях виконав норматив майстра спорту, але, на жаль, в області не присвоюють це звання.
У свої 49 рокiв у жимi лежачи пiднiмає 100-кілограмову штангу 36 разів, такого результату в Україні не показував ще жоден спортсмен. Цього року на чемпіонаті України в Тернополі в жимі лежачи підняв 232 кілограми – рекорд Закарпаття і один з найкращих результатів сезону в Україні. До речі, Іван Васильович був на цих змаганнях вдвічі старшим за всіх учасників. А в триборстві він показав недавно кращий результат в Україні у ваговій категорії до 100 кг. – 325 кг. в становій тязі, 310 кг. у присіданні зі штангою. У перших числах листопада разом з Євгеном Жеребаком представлятиме наш край в першому чемпіонаті України із жиму лежачі без екіпіровки, що проходитиме в Кременчузі.
- Іване Васильовичу, чи була в дитинстві тяга до спорту?
- Так, як тепер пам'ятаю, як збирав на селі футбольну команду потім організовував різні футбольні турніри. Згодом пішов до армії, де знайшов нове захоплення - з'явилась тяга до заліза.
- Як довго ви займаєтесь цим видом спорту?
- Уже 12-й рік пішов, але напевно хотілося б займатися ще більше, адже спорт тільки на краще. Шкода лише те, що я аж у 38 років почав займатися пауерлiфтингом. Уже за два роки виконав норматив майстра спорту. Також мене турбує теперішня молодь, тому я намагаюсь всіма силами затягнути їх до спортзалу, щоб вони не проводили час по кав'ярнях.
- Важко знайти людей, які б хотіли займатись паверліфтингом?
- Та ні, до нашого спортзалу, що знаходиться по вулиці Писарєва приходить багато людей віком від 14 до 60 років. У спортивному залі царює підтримка та взаємоповага.
- А Вас уже є певний досвід і гарні результати. Чи не плануєте мати і своїх учнів?
- А я їх і маю. Всіх перелічувати не буду, скажу тільки про Євгена Жеребака, якого я привів до нашої секції. За короткий час Женя став чемпіоном і рекордсменом Закарпаття, призером чемпіонатів України з паверліфтингу. Щойно на чемпіонаті України з боротьби сумо він став беззаперечним чемпіоном у найважчій ваговій категорії. Незабаром Євген представлятиме Україну на відкритій першості Польщі з паверліфтингу з призовим фондом в 50 тисяч доларів. Зберуться кращі спортсмени Європи і світу.
- А чи є в Мукачеві окрім Вашої інші команди з паверліфтингу?
- Звичайно, що є багато залів, у яких займаються класні спортсмени. Окремо хотів би сказати про так званого тренера Миколу Красилинця. Ця людина декілька разів намагалась зірвати наші змагання. Він не підтримує будь-які наші організовані турніри, більше того постійно ставить нам палки в колеса. Хочу сказати, що він тільки першорозрядник, а хто йому дав посаду тренера, то не відомо, адже для цього потрібно мати вищу освіту. Напевно він ображений на мене, що я пішов з його спортзалу, тому всіма можливими способами заважає розвиватись нашому спорту в Мукачеві. Тепер моїми тренерами є Михайло Рошко і Павло Зайцев, у мене з ними плідна співпраця.
- Що б ви хотіли ще провести в Мукачеві?
- Я вже шість разів неодноразово проводив змагання в місті з жиму лежачи. Планую десь на свято Миколая знову провести змагання з паверліфтингу з жиму лежачи в Будинку культури.
- Чи не заважає захоплення паверліфтингу роботі, адже ви приватний підприємець?
- Та що ви. Навпаки, я постійно почуваюся в тонусi. Якщо пропущу тренування, ходжу нiби хворий. Це – наркотик. Тричі на тиждень тренуюсь по 2 години. Протягом одного тренування піднімаю до 15 тонн. Планую займатися цим видом спорту до глибокої старостi. Вiд таких занять людина тiльки молодiє.
- Як ставиться до захоплення жінка та діти?
- Чудово! Навпаки, вони тільки підтримують мене, завжди їздять зі мною на змагання. Приємно перемагати, коли вони на трибунах. Одного разу був такий випадок, що я не зайняв перше місце, то вони так переживали й були засмучені. Але завжди коли я перемагаю то відчуваю ту підтримку, навіть хочеться виграти заради них.
- А чи впізнають Вас на вулиці, адже Ви неодноразово приймали участь у різних змаганнях, а також самотужки влаштовували їх для Мукачева?
- Авжеж впізнають. В мене багато друзів та знайомих, які часто в мене запитують: «Iване Васильовичу, а коли будуть змагання?». Окремо хочу подякувати міській владі за підтримку, а численним нашим спонсорам, яких й не перелічити, за фінансування наших турнірів.
У свої 49 рокiв у жимi лежачи пiднiмає 100-кілограмову штангу 36 разів, такого результату в Україні не показував ще жоден спортсмен. Цього року на чемпіонаті України в Тернополі в жимі лежачи підняв 232 кілограми – рекорд Закарпаття і один з найкращих результатів сезону в Україні. До речі, Іван Васильович був на цих змаганнях вдвічі старшим за всіх учасників. А в триборстві він показав недавно кращий результат в Україні у ваговій категорії до 100 кг. – 325 кг. в становій тязі, 310 кг. у присіданні зі штангою. У перших числах листопада разом з Євгеном Жеребаком представлятиме наш край в першому чемпіонаті України із жиму лежачі без екіпіровки, що проходитиме в Кременчузі.- Іване Васильовичу, чи була в дитинстві тяга до спорту?
- Так, як тепер пам'ятаю, як збирав на селі футбольну команду потім організовував різні футбольні турніри. Згодом пішов до армії, де знайшов нове захоплення - з'явилась тяга до заліза.
- Як довго ви займаєтесь цим видом спорту?
- Уже 12-й рік пішов, але напевно хотілося б займатися ще більше, адже спорт тільки на краще. Шкода лише те, що я аж у 38 років почав займатися пауерлiфтингом. Уже за два роки виконав норматив майстра спорту. Також мене турбує теперішня молодь, тому я намагаюсь всіма силами затягнути їх до спортзалу, щоб вони не проводили час по кав'ярнях.
- Важко знайти людей, які б хотіли займатись паверліфтингом?
- Та ні, до нашого спортзалу, що знаходиться по вулиці Писарєва приходить багато людей віком від 14 до 60 років. У спортивному залі царює підтримка та взаємоповага.
- А Вас уже є певний досвід і гарні результати. Чи не плануєте мати і своїх учнів?
- А я їх і маю. Всіх перелічувати не буду, скажу тільки про Євгена Жеребака, якого я привів до нашої секції. За короткий час Женя став чемпіоном і рекордсменом Закарпаття, призером чемпіонатів України з паверліфтингу. Щойно на чемпіонаті України з боротьби сумо він став беззаперечним чемпіоном у найважчій ваговій категорії. Незабаром Євген представлятиме Україну на відкритій першості Польщі з паверліфтингу з призовим фондом в 50 тисяч доларів. Зберуться кращі спортсмени Європи і світу.
- А чи є в Мукачеві окрім Вашої інші команди з паверліфтингу?
- Звичайно, що є багато залів, у яких займаються класні спортсмени. Окремо хотів би сказати про так званого тренера Миколу Красилинця. Ця людина декілька разів намагалась зірвати наші змагання. Він не підтримує будь-які наші організовані турніри, більше того постійно ставить нам палки в колеса. Хочу сказати, що він тільки першорозрядник, а хто йому дав посаду тренера, то не відомо, адже для цього потрібно мати вищу освіту. Напевно він ображений на мене, що я пішов з його спортзалу, тому всіма можливими способами заважає розвиватись нашому спорту в Мукачеві. Тепер моїми тренерами є Михайло Рошко і Павло Зайцев, у мене з ними плідна співпраця.
- Що б ви хотіли ще провести в Мукачеві?
- Я вже шість разів неодноразово проводив змагання в місті з жиму лежачи. Планую десь на свято Миколая знову провести змагання з паверліфтингу з жиму лежачи в Будинку культури.
- Чи не заважає захоплення паверліфтингу роботі, адже ви приватний підприємець?
- Та що ви. Навпаки, я постійно почуваюся в тонусi. Якщо пропущу тренування, ходжу нiби хворий. Це – наркотик. Тричі на тиждень тренуюсь по 2 години. Протягом одного тренування піднімаю до 15 тонн. Планую займатися цим видом спорту до глибокої старостi. Вiд таких занять людина тiльки молодiє.
- Як ставиться до захоплення жінка та діти?
- Чудово! Навпаки, вони тільки підтримують мене, завжди їздять зі мною на змагання. Приємно перемагати, коли вони на трибунах. Одного разу був такий випадок, що я не зайняв перше місце, то вони так переживали й були засмучені. Але завжди коли я перемагаю то відчуваю ту підтримку, навіть хочеться виграти заради них.
- А чи впізнають Вас на вулиці, адже Ви неодноразово приймали участь у різних змаганнях, а також самотужки влаштовували їх для Мукачева?
- Авжеж впізнають. В мене багато друзів та знайомих, які часто в мене запитують: «Iване Васильовичу, а коли будуть змагання?». Окремо хочу подякувати міській владі за підтримку, а численним нашим спонсорам, яких й не перелічити, за фінансування наших турнірів.
Яна Добрай, позаштатний кореспондент "Мукачівської Ратуші"
Настіпні новини:
- Бронзові медалі Мукачівських ветеранів баскетболу на турнірі пам'яті М…
- Кубок України з карате JKS 2011
- СКОРОХОДИ Б'ЮТЬ РЕКОРДИ УКРАЇНИ
Попередні новини:
- В Мукачеві пройшов чемпіонат області з шахів
- Архієпископ Мукачівський і Ужгородський благословив молодь духовно-спо…
- СПОРТИВНІ ПЕРЕМОГИ ДІТИ ПРИСВЯТИЛИ СВЯТУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
1. Заклики до міжрасової, религійної та міжнаціональної ворожнечі;
2. Заклики до протиправних дій;
3. Образи авторів материалів, інших відвідувачів сайту, адміністрації сайту.
Всі коментарі в яких буде помічено подібний зміст будуть видалені.
За зміст коментарів відповідальність несуть їх автори.
Адміністрація сайту також залишає за собою виключне право видаляти будь-які коментарі без попереджень та пояснень.